Верховний Суд 20 жовтня 2026 року остаточно відмовив чоловікові, який вимагав від держави понад 100 255 550 000 грн моральної шкоди і 3 224,78 грн матеріальної компенсації за відмову прикордонників випустити його з України до Канади.
Спроба перетину кордону 8 липня 2024 року
Чоловік намагався перетнути кордон через пункт пропуску «Лужанка» 8 липня 2024 року і стверджував, що оформив виїзд на постійне проживання (ПМЖ). Виїзд на постійне проживання (ПМЖ) означає зміну місця постійного проживання на іншу країну, а військовозобов’язаний — особа, що підлягає військовому обліку.
Прикордонники відмовили у пропуску через відсутність документів, які підтверджували б законні підстави для виїзду військовозобов’язаного під час воєнного стану. Позивач просив визнати відмову незаконною та стягнути вказані суми як моральну і матеріальну компенсацію.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Закарпатський окружний адміністративний суд у січні 2025 року відмовив у задоволенні позову, а в квітні 2025 року апеляційний суд залишив це рішення без змін. Суди встановили, що позивач не надав належних документів для перетину кордону.
Зокрема, не було підтвердження зняття з військового обліку у зв’язку з виїздом на постійне проживання за кордон і належного оформлення штампа за встановленим порядком. Ці висновки стали підставою для відмови у позові на рівні двох інстанцій.
Постанова від 20 жовтня 2026 року
У постанові від 20 жовтня 2026 року суд вказав, що штамп у паспорті про оформлення виїзду на ПМЖ або перебування на постійному консульському обліку самі по собі не дають військовозобов’язаному права виїхати з України під час воєнного стану. Для перетину кордону необхідні документи, які підтверджують відповідну правову підставу, зокрема військово-обліковий документ і передбачені законодавством підтвердження права на виїзд.

Суд також роз’яснив, що право на відстрочку від мобілізації та право на перетин державного кордону — різні юридичні питання, і наявність однієї підстави не означає автоматично наявності іншої. Обмеження виїзду під час воєнного стану суд визнав виправданими потребами національної безпеки та оборони.
Касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін, відмова у виїзді визнана законною. Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та не підлягає оскарженню.





