Зайві витрати ЄС на енергоносії за час конфлікту
Від початку війни між США та Іраном країни Європейського Союзу витратили на викопне паливо додаткові €100 млрд, хоча обсяги імпорту не зросли. Про це сказав єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен і пише «Європейська правда» з посиланням на Financial Times.
Йоргенсен прямо вказав, що ціна, а не обсяг стала джерелом переплат. Він назвав витрати необґрунтованими, бо «ми переплатили 100 млрд євро за енергію, не отримавши при цьому жодної додаткової молекули газу чи нафти».
Механізми зростання цін при сталих поставках
Ціна підскочила насамперед через підвищений ризик у морській логістиці і реакцію ринку на атаки та загрози в регіоні. Далі це виливається в дорожчий фрахт і загальну премію за безпеку вантажів, хоча фізичний обсяг палива, яке прибуває в ЄС, не змінився.
У матеріалі також згадують, що дефіцит нафтових танкерів і перенаправлення маршрутів посилили тиск на вартість доставки. Через атаки на саудівський нафтопровід більше нафти транспортують через Ормузьку протоку і це спричинило рекордне зростання вартості фрахту танкерів.
Заходи і заклики зменшити попит та пришвидшити електрифікацію
Єврокомісар закликав країни-члени запропонувати заходи для скорочення попиту на енергію і продовжити наповнювати газові сховища. Він наполяг на тому, щоб заповненість сховищ становила не менше 80 відсотків та щоб застосовувалися цілеспрямовані і тимчасові заходи для боротьби з високими цінами.
Крім короткострокових дій ЄС бачить і довгострокову роботу над зниженням залежності від імпорту викопного палива. Йоргенсен наполіг на прискоренні електрифікації в Європі і сказав, що потрібно замінити імпортовані та дорогі молекули енергією власного виробництва.
Чого очікувати цієї зими
Країни-члени ЄС обговорять, як підготуватися до зими в умовах високих цін на енергоносії. Це обговорення має поєднати короткострокові кроки щодо економії і наповнення сховищ з довшою стратегією розвитку відновлюваних джерел і електрифікації.
Для користувачів це означає вищі рахунки за паливо і можливі тимчасові обмеження чи цільові субсидії. Водночас стратегічний акцент на власній електроенергії покликаний зменшити такі ризики у майбутньому.
