Ключові цифри ринку капіталу
Український ринок поступово виходить за межі ОВДП. ОВДП це державні облігації внутрішньої позики. Облігація це борговий інструмент при якому емітент повертає позику з відсотками. Дохідність це відсоток, який отримує інвестор за володіння облігацією.
На круглому столі «Від ОВДП до альтернатив: як перезавантажити український ринок капіталу» експерти з Таскомбанку, OTP Capital, ICU та Inzhur обговорили ключові показники розвитку ринку і бар’єри для виходу. Вони підтвердили, що кількісні зміни вже помітні але якість емітентів і масштаби інвесторської бази залишаються викликом. Цей форум можна переглянути в відео яке обговорили.
| Показник | Значення | Коментар |
|---|---|---|
| Рахунки у цінних паперах на поч. 2021 | ~22 000 | Відправна точка зростання |
| Рахунки у цінних паперах на поч. 2023 | ~120 000 | Зростання майже на 100 000 за період |
| Щорічне збільшення нових інвесторів | ~30 000 на рік | Стійка позитивна динаміка |
| Потенційна аудиторія, що інвестувала хоча б раз | ~200 000 | Реальний резерв для масштабування |
| Дохідність гривневих корпоративних облігацій | ~19−21% річних | Премія за ризик над ставкою ОВДП |
| Проблема диверсифікації для приватного інвестора | 10−20 емітентів | Складно самостійно зібрати портфель |
| Роздрібні інвестори в одному продукті | ~133 000 | Приклад масового залучення через фонди |
120 000 рахунків на початку 2023 року означає масштабування
Кількість рахунків у цінних паперах зросла з близько 22 000 на початку 2021 року до приблизно 120 000 на початку 2023-го. Це означає, що до ринку за короткий період долучилися близько 100 000 людей.
Надалі темпи росту утримувалися на рівні приблизно 30 000 нових рахунків на рік. Це показує, що попит на фінансові інструменти є, але потенціал аудиторії значно більший ніж нинішня база. За оцінками учасників дискусії близько 200 000 українців хоча б раз інвестували у цінні папери що дає простір для подальшого росту.
19−21% річних в корпоративних облігаціях пояснює ризик і привабливість
Гривневі корпоративні облігації торгуються з ринковою дохідністю приблизно 19−21% річних. Це вища ставка ніж у ОВДП оскільки інвестор отримує премію за ризик конкретної компанії.
Корпоративні облігації зазвичай є беззаставним інструментом тому вища дохідність має компенсувати відсутність державної гарантії. Для компаній випуск облігацій став простішим але головним викликом залишається переконати достатню кількість інвесторів видати кошти.
133 000 інвесторів у одному продукті і проблема диверсифікації
Інвестиційні фонди вже показують можливість залучати великі маси роздрібних клієнтів. Один продукт залучив близько 133 000 роздрібних інвесторів і це наочно демонструє потенціал фондів для масштабування. Фонд це колективний інструмент управління активами де професійні менеджери формують портфель замість приватного інвестора.
Окремому інвестору складно самостійно розподілити кошти між 10−20 різними емітентами для отримання адекватної диверсифікації. Саме тому на ринку з’являються продукти що об’єднують облігації кількох компаній в один портфель і очікується збільшення таких рішень в майбутньому.
Якість емітентів і стійкість під час війни
Експерти наголошують що для подальшого розвитку ринку необхідно більше компаній зі стабільним бізнесом і відкритою інформацією. Потрібне належне корпоративне управління і кредитна історія щоб інвестори мали змогу оцінити ризики перед вкладенням.
При цьому корпоративний сегмент продемонстрував стійкість під час повномасштабної війни і учасники відзначили відсутність дефолтів за корпоративними облігаціями про які вони говорили. Це важливий фактор для довіри але не замінює необхідності якісних емітентів та прозорості.
Роль інвестиційних і пенсійних фондів у формуванні довгострокового капіталу
Інвестиційні фонди дають змогу дрібним інвесторам доступ до нерухомості та інших реальних активів через фондовий ринок. Це особливо корисно коли інвестор не має часу або знань для самостійного формування диверсифікованого портфеля.
На круглому столі також обговорювали потенціал недержавних пенсійних фондів. Їхній розвиток може сприяти формуванню довгострокового внутрішнього капіталу що важливо для фінансової стабільності країни.
