Україна заходить у 2027 рік із величезною дірою в державних фінансах. Уряд закладає в проєкт бюджету дефіцит близько 15% ВВП, тобто понад 1,66 трлн грн. Загалом від міжнародних партнерів наступного року потрібно отримати 52,6 млрд доларів.
Навколо цих двох цифр фактично й збудовано весь кошторис держави. Власних доходів не вистачає, щоб одночасно фінансувати армію, пенсії, лікарні та школи. Тож значна частина фінансової конструкції знову триматиметься на грошах союзників.
Скільки держава заробить і скільки витратить
Доходи, видатки й розрив між ними
Проєкт закону про держбюджет-2027 передбачає 5,648 трлн грн доходів і 7,272 трлн грн видатків. Порівняно з уточненим планом на 2026 рік доходи зростають приблизно на 452 млрд грн, а видатки одразу на 865 млрд. Тобто витрати ростуть майже вдвічі швидше за надходження.
Граничний дефіцит
Граничний дефіцит у документі становить 1,666 трлн грн. За підрахунками бюджетного комітету Ради, це 14,95% прогнозного ВВП, тому в публічному просторі його округлюють до 15%. Навіть для країни, що воює, це дуже високий показник.
Оборона з’їдає майже все
Пояснення криється у структурі витрат. На безпеку й оборону в проєкті закладено близько 4,885 трлн грн, або 43,8% ВВП. Це на 518 млрд більше, ніж у зміненому бюджеті-2026, і майже стільки ж, скільки держава взагалі планує зібрати доходів.
$52,6 млрд: головна цифра бюджету
Не новий борг на всю суму
Найважливіше число бюджету-2027 записане не в гривнях. Мінфін оцінює потребу в зовнішньому фінансуванні у 52,6 млрд доларів. Проте це не означає, що Україна влізе в новий борг саме на стільки: допомога може приходити у вигляді кредитів, пільгових довгих позик, грантів та інших інструментів бюджетної підтримки.
Хто має дати гроші
Серед джерел Мінфін називає ЄС, країни G7, МВФ, Світовий банк, Велику Британію та інших партнерів. Частина коштів пов’язана з механізмами, що працюють на доходах від заморожених російських активів. Схематично фінансування виглядає так:
- кошти Європейського Союзу;
- гроші країн G7 у межах механізму ERA;
- програми МВФ;
- підтримка Світового банку;
- двосторонні кредити й гранти держав-партнерів;
- внутрішні запозичення через ОВДП.
Важлива не лише сума, а й графік
Бюджетна декларація на 2027–2029 роки окремо передбачала великий ресурс від ЄС саме на 2027 рік. Але для казни критично не тільки скільки грошей дадуть, а й коли. Навіть формально погоджений транш, що приходить із запізненням на кілька місяців, може ускладнити виплати зарплат і пенсій.
Чому потрібно так багато
Модель воєнних фінансів
Логіка українського бюджету під час великої війни проста. Власні податки йдуть переважно на армію. А пенсії, соціалку, медицину, освіту, підтримку ветеранів і переселенців значною мірою покривають гроші партнерів.
2027-й не стане винятком
Така схема працює з 2022 року й дозволяє водночас тримати фронт і не зупиняти цивільну частину держави. У 2027 році потреба в ній нікуди не зникне. Масштаби залишаються порівнянними з нинішніми.
Дефіцит і реальна потреба в запозиченнях
Чому 52,6 млрд більше за дефіцит
Дефіцит і загальна потреба у фінансуванні — не одне й те саме. Окрім розриву між доходами та видатками, держава мусить обслуговувати борг, гасити старі зобов’язання й тримати запас ліквідності протягом року. Тому позичати доводиться навіть тоді, коли частину допомоги дають грантами.
Що казав Марченко
На початку вересня міністр фінансів Сергій Марченко говорив, що базова річна потреба України у зовнішніх грошах тримається біля 50 млрд доларів. Тоді ще не покритою залишалася сума 32,6 млрд доларів на 2027 рік. Уже в самому проєкті бюджету загальну потребу зафіксували на рівні 52,6 млрд.
Частину вже погоджено
Шукати всю суму з нуля не доведеться. Частина грошей прив’язана до чинних або погоджених програм. Проте в Мінфіні визнають, що значну діру на 2027 рік ще належить закрити разом із партнерами.
Держборг вище за ВВП
110% ВВП на кінець року
Великі потреби неминуче тягнуть угору борг. Граничний держборг на кінець 2027 року в проєкті — близько 12,307 трлн грн, або 110,4% прогнозного ВВП. Для порівняння, на кінець 2026-го очікують приблизно 98,4%.
Чому сама цифра не лякає так сильно
Номінал боргу показує не все. Значно важливіші його структура, строки й вартість. Багато міжнародних позик Україна отримує на десятки років і під ставки, про які на звичайному ринку годі й мріяти.
Грант чи кредит: у чому різниця
Що доведеться повертати
Для поточних витрат і грант, і кредит однаково дають гроші. Різниця проявляється потім. Грант повертати не треба, а кредит лишається зобов’язанням, навіть якщо він на 30 років під символічний відсоток.
Склад пакета важить не менше за суму
Тому з чого саме складатимуться ці 52,6 млрд, не менш важливо, ніж загальна цифра. Що більша частка грантів та інструментів, які погашаються з доходів від російських активів, то менше навантаження ляже на майбутні бюджети. Саме за це й точитимуться головні переговори.
Внутрішній ринок: допомога, але не заміна
Облігації для банків і громадян
Закрити потреби лише іноземними грошима держава не планує. Мінфін і далі продаватиме ОВДП банкам, компаніям і приватним інвесторам. Для бюджету це гривневий ресурс без прямої залежності від зовнішніх кредиторів.
Межі внутрішніх запозичень
Однак можливості тут обмежені. Якщо різко наростити продаж облігацій, дорожчатиме обслуговування боргу, а держава відбиратиме гроші в бізнесу. Тож внутрішній ринок доповнює, але не замінює десятки мільярдів доларів допомоги ззовні.
Що змінилося з червня
Від оптимізму до реалізму
Параметри бюджету помітно переглянули всього за кілька місяців. Червнева Бюджетна декларація спиралася на базовий сценарій із суттєвим покращенням безпекової ситуації з 2027 року, а на затяжну війну мала лише альтернативний варіант. У вересневому проєкті уряд уже прямо закладає, що оборонні потреби лишатимуться високими.
Шлях до 5,5% у 2029-му
Звідси й величезні видатки та дефіцит на рівні 15% ВВП. Декларація передбачала поступове скорочення дефіциту аж до 5,5% ВВП у 2029 році. Наскільки швидко вдасться до цього дійти, залежить від війни, оборонних витрат, темпів зростання економіки та доступу до зовнішніх грошей.
Економіка має заробити 5,6 трлн
Зростання доходів на 8,7%
Власні доходи держави при цьому теж ростуть. У 2027 році планують зібрати близько 5,648 трлн грн, на 8,7% більше, ніж за уточненим планом 2026-го. Номінальний ВВП у розрахунках уряду перевищує 11 трлн грн, а реальне зростання в декларації прогнозували на рівні 4,5%.
Прогноз, що залежить від війни
Ці цифри будувалися на сценарних припущеннях. Реальний результат залежатиме від фронту, стану енергосистеми, експорту й інвестицій. Та навіть за добрих показників розрив між власними ресурсами та видатками лишатиметься величезним.
Усе вирішать рішення партнерів
Досвід 2026 року
За даними Мінфіну, станом на вересень 2026 року Україна вже отримала від партнерів 31,3 млрд доларів, і левову частку дав ЄС. У 2027 році потреби будуть порівнянними. Тому переговори про гроші на наступний рік фактично почалися задовго до кінця поточного.
Передбачуваність понад усе
Для державних фінансів важливі не лише нові програми, а й їхня передбачуваність. Коли Мінфін на кілька кварталів наперед знає, коли й скільки надійде, простіше планувати видатки, керувати ліквідністю й позичати на внутрішньому ринку. Необхідні 52,6 млрд мають скластися з кількох великих джерел, а не з одного пакета.
Бюджет-2027 у цифрах
Ключові показники проєкту
Ось як виглядає фінансова картина в документі, поданому до Ради:
- доходи — близько 5,648 трлн грн;
- видатки — близько 7,272 трлн грн;
- граничний дефіцит — близько 1,666 трлн грн, або приблизно 15% ВВП;
- оборона й безпека — близько 4,885 трлн грн;
- потреба в міжнародному фінансуванні — 52,6 млрд доларів;
- граничний держборг на кінець року — близько 12,307 трлн грн, або 110,4% ВВП.
Дані проєкту закону №16000 станом на 23 вересня 2026 року. Показники можуть змінитися під час розгляду у Верховній Раді.
Це поки лише проєкт
Станом на 23 вересня документ №16000 залишається законопроєктом, а не ухваленим законом. Під час розгляду в Раді цифри ще можуть змінитися. Остаточна конструкція залежатиме і від домовленостей із партнерами, зокрема від того, яку частку отримають гранти, а яку — кредити.
