Коротко про справу з магнітами і претензію автора
Автор стверджував, що його графічне зображення Головної брами палацу Потоцьких в Івано-Франківську потрапило на сувенірні магніти без дозволу. Один магніт у крамниці «Оле-Тур» коштував 25 грн, а автор вимагав компенсувати шкоду сумою 65 000 грн і оприлюднити інформацію про порушення.
Спір пройшов кілька інстанцій і дійшов до Верховного Суду. Про це пише Судово-юридична газета. Суми, дати і назви законів у рішенні відіграли ключову роль при остаточному визначенні компенсації.
Як зображення опинилося на магніті і які докази подав автор
За матеріалами справи автор розмістив свою роботу у Facebook у 2014 році, а реконструкцію брами показав на Dribbble у 2016 році. 28 травня 2021 року він побачив у сувенірній крамниці магніти із цим зображенням без вказання авторства і звернувся з претензією до продавця.
Підприємство відмовилося задовольнити претензію. Автор подав позов, у якому просив стягнути 65 000 грн компенсації, зобов’язати опублікувати інформацію про порушення та надати відомості про осіб, причетних до виробництва і поширення магнітів. У тексті судових рішень фігурує справа № 344/1415/22, де досліджувалися ці обставини і докази.
Які норми закону вплинули на розмір компенсації
Автор розраховував на компенсацію за старою редакцією закону про авторське право що діяла до 22 липня 2018 року. Ця редакція передбачала компенсацію в дуже широкому діапазоні від 10 до 50 тисяч мінімальних заробітних плат і могла привести до значно вищої суми.
Однак 22 липня 2018 року набрали чинності зміни, внесені Законом № 2415-VIII. За новою логікою компенсація визначається як паушальна сума на основі подвійної, а в разі умисного порушення навіть потрійної винагороди, яку порушник мав би сплатити за дозвіл на використання твору. Оскільки порушення виявили у травні 2021 року, суди застосували новий порядок розрахунку.
Механіка визначення компенсації крок за кроком
- Спочатку позивач має довести сам факт порушення авторського права то є показати що на виробі відтворено охоронюваний твір.
- Потім суд встановлює яка редакція закону застосовується відповідно до дати виявлення порушення і вибирає спосіб розрахунку суми.
- Далі важливі обставини які потрібно підтвердити доказами це умисність порушення тривалість використання твору і чи був комерційний характер порушення.
- Нарешті суд обґрунтовує розмір компенсації спираючись на принципи справедливості добросовісності і розумності і пояснює чому він визначив саме таку суму.
Ця проста послідовність показує що не достатньо лише заявити більшу суму. Потрібні факти які пояснюють як саме розмір компенсує шкоду або втрачений дохід автора.
Чому суди залишили суму 6 000 грн
Івано-Франківський міський суд 8 квітня 2025 року частково задовольнив позов і стягнув 6 000 грн компенсації. Суд визнав що на магніті відтворено більшість графічних елементів твору але також звернув увагу що автор посилався на редакцію закону яка вже не діяла на момент виявлення порушення.
Апеляція 1 липня 2025 року залишила рішення без змін. У касаційній скарзі представник автора наполягав що суди недооцінили умисний і комерційний характер порушення та помилково визначили суму. Верховний Суд перевірив застосування норм права і дійшов висновку що доказів для підтвердження заявлених 65 000 грн і умисного характеру порушення було недостатньо.
Що змінюється для авторів і продавців сувенірів
У практичному сенсі суди вимагають від автора не лише твердження про порушення але й доказову базу яка пояснює розмір компенсації. Це можуть бути документи про доходи ліцензійні пропозиції або інші матеріали що дають уявлення про ринкову вартість використання твору.
Для продавців сувенірів рішення нагадує що відсутність вказівки авторства само по собі не звільняє від відповідальності але й не гарантує нульових витрат якщо позивач не доведе розмір шкоди. Суд також підкреслив що касація перевіряє правильність застосування норм а не переоцінює факти і докази.
