Кабмін переглядає правила бронювання військовозобов’язаних, передбачивши скорочення квот для оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%. Проєкт змін було закріплено в постанові від 14 жовтня та передбачає низку додаткових обмежень і процедур.
Аргументи уряду щодо обмеження бронювань
Прем’єр Сергій Корецький пояснює, що 100-відсоткова квота дозволяє бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих завдань, і це створює можливість зловживань. Він навів приклад підрядника енергетичної компанії, де з 100 осіб безпосередньо на замовлення працюють лише 20, але заброньовані всі.
Побоювання виробників зброї та числові оцінки
Виконавча директорка Технологічних Сил України Анастасія Мішкіна попереджає, що зниження квоти зі 100% до 85% може позбавити оборонні підприємства необхідних фахівців. За її підрахунками, на підприємстві з тисячею військовозобов’язаних працівників 150 людей не зможуть отримати бронювання в межах такої квоти.
Мішкіна зазначає, що в разі мобілізації цих працівників компаніям доведеться переглядати бронювання інших співробітників, аби не перевищити ліміт, що, на її думку, може ускладнити виконання контрактів і розширення виробництва, зокрема для підприємств, які працюють у кілька змін.
Інші пропозиції: ліміти, центр координації і терміни
Проєкт також передбачає зниження ліміту для підприємств теплопостачання, водопостачання, водовідведення та поводження з відходами із 75% до 60%. Заплановано створити при Кабміні Координаційний центр із 17 членів, який надаватиме рекомендації щодо статусу критично важливого підприємства та бронювання понад 50% військовозобов’язаних.
Мішкіна застерігає, що додаткові погодження можуть ускладнити підтвердження критичності підприємств і затримувати рішення; вона також зазначає, що відсоткові показники у проєкті ще можуть бути змінені, на доопрацювання цієї частини документа відведено п’ять днів — до 18 жовтня.
Наявність оцінок впливу на курс гривні
У проєкті та супровідних коментарях наказу не міститься оцінок прямого впливу змін до правил бронювання на курс гривні, готівковий обмін, операції картками або заощадження громадян.
