В Україні немає виробництва скла, цементу поки вистачає — потреби відбудови

За словами керуючого партнера Altius Capital Олексія Ращупкіна пояснив у подкасті «Що з економікою?», в Україні немає промислового виробництва скла, а цементних потужностей наразі вистачає; однак для масштабної відбудови потрібні нові виробництва й інвестиції.

Потреба в склі й терміни запуску заводу

Ращупкін оцінив потребу в склі для України щонайменше в 20 млн кв. м, а при масштабній відбудові — близько 45 млн кв. м. Після зупинки Лисичанського заводу країна не має власного промислового виробництва скла.

Вартість будівництва заводу скла становитиме близько €250 млн або більше, а від початку підготовки до запуску може минути три–чотири роки. «Якщо ми сьогодні не будемо робити ці кроки в підготовці цих проєктів, завтра нам просто потрібно буде 18−24 місяці на будь-що», — пояснив Ращупкін.

завод зі скляних панелей і промислові печі

Цементні потужності й можливе зростання попиту

Українські виробники цементу мають потужності для випуску 13,5−14 млн тонн на рік, тоді як нинішнє споживання становить близько 7−8 млн тонн. Під час масштабної відбудови попит може зрости до 13−16 млн тонн.

За словами Ращупкіна, для нарощування випуску цементу не потрібно будувати багато нових заводів: «Майже 2 мільйони — це невелика історія, це одна пічка. Це не є якісь великі потреби». Товарного бетону також поки вистачає, а його виробництво можна відносно швидко розширювати.

цементний завод, трейлери і силоси на майданчику

Залежність від імпорту металу та можливе подорожчання

Зупинка великих металургійних підприємств, зокрема «Азовсталі» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», посилює залежність будівельної галузі від імпорту. Після вичерпання складських запасів метал доведеться завозити, зокрема, з Польщі та Туреччини.

Ращупкін припускає, що арматура може подорожчати на 30−50%, зазначаючи, що це попередня оцінка. Водночас пісок, камінь і щебінь можна постачати з місцевих родовищ, а частину продукції економічно доцільніше імпортувати.

Іноземні інвестори, фінансування та страхування ризиків

Міжнародні компанії вже вивчають ринок і розвивають проєкти в Україні: прикладами є CRH (придбання активів групи Buzzi), Kingspan з проєктом на Львівщині вартістю €350 млн, Saint-Gobain та заява Taiwan Cement щодо «Івано‑Франківськцементу». Частина інвесторів поки лише оцінює попит і можливі майданчики.

Для будівництва заводу скла інвесторам потрібно забезпечити 20−30% власного капіталу, а решту залучити у вигляді боргу. «У нас проєктного фінансування в чистому вигляді, як воно існує у світі, де з нуля дають гроші, а потім, коли завод запрацює, ти їх повертаєш, не дуже працює», — сказав Ращупкін. За його оцінкою, страхування воєнних ризиків для об’єктів у Києві може коштувати 7−10% і не гарантує повного відшкодування збитків.

Рішення про запуск нових виробництв залежатимуть від майбутнього попиту, вартості будівництва та логістики. «Ви можете досліджувати ринок, ви можете подивитися, де можна збудувати завод, ви можете подивитися, кого можна купувати. Але це можна робити зараз. Це не потребує від вас ніяких великих грошей», — зазначив Ращупкін.

Матвій Горностай

Матвій Горностай

Редактор рубрики «Банки»

Спеціалізується на аналітиці банківського ринку, цифрових сервісів, кредитних продуктів і депозитів, розглядає питання регулювання та клієнтських прав. Працює з кейсами регіональних фінансових практик і має професійний бекграунд з Дніпра. Перевіряє інформацію через офіційні звіти, публічні реєстри, прямі запити до установ, інтервʼю з експертами та крос‑перевірку кількох незалежних джерел.

Усі матеріали автора (103)

Залишити відповідь