Мобілізовані фізичні особи‑підприємці першої та другої групи звільняються від нарахування, сплати й подання звітності з військового збору на весь період служби згідно з пунктом 25 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України. Якщо підприємець продовжував сплачувати авансові внески під час служби, ці суми можна врахувати в майбутніх податкових періодах або повернути за встановленою процедурою.
Кого саме поширюється звільнення
Звільнення стосується ФОП першої та другої груп, зокрема тих, хто має найманих працівників. Дія звільнення триває протягом усього періоду військової служби - мобілізації або служби за контрактом.
Підставою для застосування звільнення є відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Податкова служба враховує дати мобілізації, укладення контракту та демобілізації або звільнення з військової служби.
Скасування нарахованих авансових внесків та штрафів
Якщо податкова нарахувала авансові внески з військового збору за період мобілізації або дії контракту, такі суми підлягають скасуванню. Це також стосується штрафних санкцій і пені за несплату або неповну сплату внесків.
Скасування проводять за відповідні звітні періоди з урахуванням строку позовної давності, зокрема за місяць, у якому підприємця мобілізували (строк позовної давності - період, протягом якого можна заявити позов або вимогу).
Облік сплачених авансових внесків і порядок повернення
Для ФОП першої та другої груп суми, сплачені під час служби, потрібно відобразити в підрозділі 1 “Для платників єдиного податку першої, другої груп” розділу VIII “Визначення податкових зобов’язань по військовому збору” податкової декларації (декларація - податкова звітність). Водночас такі платежі не вважаються автоматично помилково або надміру сплаченими у загальному порядку.
Мобілізовані підприємці можуть використати сплачені авансові внески як переплату в майбутніх податкових періодах у межах сум, скасованих податковою службою. Повернення надміру сплачених коштів можливе відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, яка регулює порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
