Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у відео розповів про стан валютних резервів, обсяги міжнародної допомоги та можливі наслідки для курсу гривні й цін у 2027 році.
Скільки міжнародної допомоги отримано і заплановано
У бюджеті на 2026 рік макрофінансова допомога мала становити 51,2 мільярда доларів, фактично станом на початок жовтня Україна отримала 19,9 мільярда доларів. Після ухвалення законів вдалося формально розблокувати ще 4,2 мільярда євро, що приблизно дорівнює 5 мільярдам доларів.
Разом із уже отриманими коштами йдеться приблизно про 25 мільярдів доларів, тоді як із запланованих за європейськими програмами ще не надійшло близько 25 мільярдів доларів. У бюджеті на 2027 рік макрофінансова допомога закладена на рівні 53,2 мільярда доларів.
Який курс долара закладено в бюджеті та який на ринку
У державному бюджеті на 2026 рік середньорічний курс долара закладено на рівні 45,7 гривні. В обмінниках курс становить приблизно 45,4−45,6 гривні, а на купівлю може сягати 46 гривень.
Пендзин зазначає, що Національний банк стримує падіння гривні через валютні інтервенції — продаж валюти регулятором на ринку — і щотижня продає понад 1 мільярд доларів із валютних резервів. На 2027 рік у бюджеті передбачено середньорічний курс 47,2 гривні, але фактичний показник залежатиме від політики НБУ, надходження допомоги та обсягу резервів.

Дефіцит торгівлі і вплив на ціни
Україна імпортує товарів приблизно на 70 мільярдів доларів на рік і експортує до 20 мільярдів, тобто дефіцит торговельного балансу становить близько 50 мільярдів доларів. Пендзин каже, що якщо НБУ відпустить курс гривні, імпортні товари різко подорожчають, що посилить інфляцію.
Це пояснює, чому регулятор стримує курс: обмежуючи зростання цін, він намагається контролювати інфляцію. Тут також варто пояснити термін міжбанк: міжбанк — це валютні операції між банками, де формується оптовий курс.
Пенсії, зарплати бюджетників і тарифи
Пенсії виплачуються за рахунок Пенсійного фонду, який наповнюється завдяки єдиному соціальному внеску. Пенсійний фонд за наявних витрат є профіцитним, тому формально коштів на виплату пенсій вистачить, хоча розмір виплат залишається невеликим.
Зарплати бюджетникам (лікарям, учителям, держслужбовцям, які не належать до сектору безпеки й оборони) фінансуються за рахунок міжнародної макрофінансової допомоги. Пендзин каже, що якщо ці гроші надходитимуть своєчасно, проблем із виплатою зарплат не буде.

Прогнози щодо тарифів, продуктів і пального
Питання підвищення тарифів на енергоносії передбачене міжнародними домовленостями, але, за словами Пендзина, ці зміни мають відбутися після завершення активної фази бойових дій. Наразі підвищувати тарифи під час війни не планують; щодо електроенергії ситуація залежатиме від обставин наступного року.
Ціни на продукти продовжать зростати поступово до наступного передноворічного періоду. Цьогорічний урожай овочів був непоганим, тому значного стрибка цін на них очікувати не слід, натомість вартість м’яса та молочної продукції значною мірою залежатиме від ситуації із зерновими.
Щодо пального, Україна його імпортує з європейських країн, ціни на пальне залежать від вартості нафти на світовому ринку. Пендзин називає фактором ризику ескалацію війни в Перській затоці, що може утримувати світові ціни на нафту на високих рівнях і відобразитися на вартості пального в Україні.
На що звернути увагу найближчими днями: обсяги та строки надходження міжнародної допомоги, динаміку валютних резервів і рішення НБУ щодо інтервенцій, а також рухи курсу на міжбанку і готівковому ринку.





