На Міжнародному форумі з гірничої промисловості та металургії в Ташкенті представники Європи та країн Центральної Азії обговорили інвестиції у видобуток і переробку критично важливих корисних копалин. Країни регіону шукають іноземні інвестиції та технології для розвитку власних потужностей.
Заяви про інвестиційні партнерства на форумі
«Брюссель прагне не просто угод. Він прагне розвитку чітких інвестиційних партнерств з такими країнами, як Узбекистан і Казахстан у найширшому сенсі», — сказав Марат Тертеров, засновник Брюссельського енергетичного клубу. Він наголосив на необхідності співпраці між інвесторами та місцевими проєктами.
Тертеров також вказав на потребу інвестування в переробку корисних копалин, промислові ланцюги поставок і транспортну інфраструктуру, зокрема Середній коридор, який з’єднує Центральну Азію з європейськими ринками.
Дорожня карта між Німеччиною та Казахстаном
У спільній заяві, опублікованій 29 вересня, Німеччина та Казахстан схвалили дорожню карту на 2026−2028 роки. Документ охоплює промислову співпрацю, видобуток і переробку корисних копалин та збільшення виробництва товарів з вищою доданою вартістю у Казахстані.
«У Німеччині нам потрібно багато критично важливих мінералів, тому що ми інвестуємо у відновлювану енергетику, ми інвестуємо в електромобілі, ми інвестуємо у високі технології», — сказав Маттіас Воллерт, посол Німеччини в Узбекистані.
Проєкт видобутку літію у східному Казахстані
Німецька компанія HMS Bergbau AG розробляє проєкт з видобутку та переробки літію у східному Казахстані. Потенційні інвестиції можуть сягнути 500 мільйонів доларів США (приблизно 449 мільйонів євро) за умови підтвердження комерційно вигідних запасів.
Проєкт наразі перебуває на стадії розвідки та розробки. Європейський Союз визначає такі матеріали, як літій та вольфрам, як критично важливі через їх економічне значення та ризики для постачання.
