За даними Національного банку, регулятор відмовився підтримати законопроєкт №10225-д у його нинішній редакції через три ключові зауваження, які, на думку центробанку, створюють ризики для гривні та фінансової системи України.
Проблема іноземних токенів і монетарний контроль
НБУ вказує, що спрощений допуск іноземних токенів може дозволити на ринку з’явитися активам, які фактично виконують функції електронних грошей, але не перебувають під контролем у країнах емісії. Регулятор вважає, що це ускладнить проведення монетарної політики та створить додаткові ризики для платіжної інфраструктури й фінансової стабільності.
Через це Нацбанк наполягає, що має отримати повноваження оцінювати ризики іноземних токенів та, за потреби, обмежувати їхній обіг в Україні.
Нерівні вимоги до українських і іноземних активів
Друга претензія стосується різних регуляторних вимог до віртуальних активів залежно від їхнього походження. НБУ побоюється, що спрощені правила для іноземних інструментів дозволять обходити вимоги, встановлені для аналогічних активів українського походження.
За оцінкою регулятора, внаслідок цього частина ринку може опинитися поза належним державним наглядом, що збільшує загальні ризики для фінансової системи.
Невизначеність щодо допуску торговельних майданчиків
Однією з претензій є невизначеність у правилах допуску операторів торговельних майданчиків, які організовуватимуть торгівлю віртуальними активами. Хоча НБУ спочатку пропонував не обмежувати їхню кількість за умови дотримання вимог, у фінальній редакції не прописано чіткої кількості операторів на перші п’ять років.
Рішення щодо кількості операторів фактично залишене на розсуд НКЦПФР, що, за висновком НБУ, створює ризики монополізації ринку та можливих корупційних зловживань під час авторизації компаній. Раніше регулятор погоджував компроміс із НКЦПФР про тимчасовий допуск трьох юридичних осіб за конкурсом.
Процес підготовки документа і позиція регулятора
НБУ також звернув увагу на процес підготовки законопроєкту: фінальну редакцію, рекомендовану профільним комітетом до другого читання, регулятор отримав пізно ввечері напередодні засідання. За оцінкою центробанку, текст не враховує низки домовленостей, досягнутих робочою групою.
Зауваження на засіданні комітету озвучив заступник голови НБУ Олексій Шабан. НБУ готовий продовжувати роботу над створенням правил для ринку віртуальних активів, але не підтримує документ у його нинішній редакції і закликає доопрацювати його з залученням усіх учасників процесу.
Набрання чинності та позиція законодавців
Профільний комітет Верховної Ради підтримав доопрацьований законопроєкт №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів і рекомендував його до другого читання. За словами народного депутата Ярослава Железняка, який очолює робочу групу з підготовки документа, законопроєкт передбачає набрання чинності з 1 липня 2027 року.
Також у законопроєкті передбачають запровадження обов’язкової авторизації для криптобірж та інших учасників ринку і нові правила оподаткування криптовалют.
