НБУ застосовує штучний інтелект і великі дані для прогнозів

За даними НБУ у новому звіті йдеться, що регулятор ширше використовує великі дані та штучний інтелект для оперативного оцінювання економічних змін.

Як змінюється підхід до збору даних

Повномасштабна війна ускладнила аналіз економіки: руйнування підприємств, перебої в логістиці і часті зміни стану справ роблять офіційну статистику менш оперативною. Через це регулятор почав застосовувати альтернативні джерела, великі дані та інструменти штучного інтелекту.

Аналіз включає моніторинг новин та використання синтетичних опитувань для швидшого відстеження настроїв бізнесу й інших учасників економіки. Це дає змогу раніше помічати ознаки економічних шоків і оцінювати їхній можливий вплив.

аналітики за моніторами з економічними графіками

Роль моделей і контроль за рішеннями

Штучний інтелект не ухвалює остаточних рішень замість економістів: регулятор перевіряє нові індикатори, зіставляє їх з офіційними даними та використовує під час підготовки макроекономічних прогнозів. Контроль над даними й моделями залишається за відомством.

У звіті також вказано, що частина інструментів допомагає виявляти ранні сигнали шоків, але остаточні політичні кроки й оцінки готують фахівці. Нові індикатори проходять перевірку на узгодженість із традиційною статистикою.

будівля центробанку з цифровими даними на екрані

Прогнози щодо інфляції, ставки та економічного зростання

За прогнозом, інфляція наприкінці 2026 року прискориться до 12,5%. Серед причин названо подорожчання пального, зростання витрат бізнесу через руйнування виробничої та логістичної інфраструктури, а також розширення бюджетних стимулів наприкінці року.

У 2027 році інфляція має сповільнитися до 7,3%, а у 2028-му повернутися до цільового показника 5%. Для стримування цінового тиску регулятор посилює монетарну політику: у липні−жовтні 2026 року облікову ставку підвищили з 15% до 16,5%.

Очікування щодо ВВП, зарплат і ризиків

Економічне відновлення очікують повільним: прогноз передбачає скорочення реального ВВП на 0,4% у 2026 році, зростання на 0,4% у 2027-му та на 2,2% у 2028 році. Серед стримувальних чинників названі російські атаки, руйнування інфраструктури та дефіцит робочої сили.

Нестача працівників пов’язана з мобілізацією та міграцією; за прогнозом, реальні зарплати у 2026 році зростуть на 11,4%, а у 2027−2028 роках темпи зростання сповільняться до 4−5% на рік. Прогнози залежатимуть від обсягів міжнародної фінансової підтримки, поліпшення логістики та зниження безпекових ризиків, і регулятор застерігає, що подальші російські атаки можуть погіршити ситуацію й посилити інфляційний тиск.

Ірина Павлова

Ірина Павлова

Заступниця головного редактора

Заступниця головного редактора Concord Fintech. Відповідає за стрічку новин: відбір тем, перевірку фактів і підготовку матеріалів про економіку, бізнес і рішення держави, що впливають на гроші українців. Стежить, щоб кожна новина мала перевірене першоджерело.

Усі матеріали автора (1220)

Залишити відповідь