Роксолана Підласа, яка очолює бюджетний комітет Ради, не стала пом’якшувати формулювання. За її словами, з ліквідністю в держави зараз гірше, ніж будь-коли від лютого 2022 року. Звучить тривожно, і цифри Мінфіну цю тривогу, на жаль, підтверджують.
Подивімося на вісім місяців 2026-го. Касові видатки держбюджету — 4,04 трлн грн. Надходження до загального і спецфонду — десь 3,6 трлн. Різницю кожен порахує сам, і вона чимала.
Дві причини, про які говорить Підласа
Війна з’їдає податкову базу
Перша причина банальна, але від того не менш болюча. Підприємства зруйновані або працюють на пів сили, енергетику й логістику регулярно б’ють, частина бізнесу просто закрилася. Звідки ж економіці взяти податків на такі витрати?
Партнери платять за результат
Друга причина — гроші ззовні. Більшість донорів дають кошти не «просто так», а після виконання конкретних умов. Реформа забуксувала — транш чекає.
МВФ у липні, до речі, похвалив Україну: всі кількісні критерії станом на кінець березня виконані. А от зі структурними реформами гірше — частину зробили пізно, частину не встигли зовсім. Довелося домовлятися про нові дедлайни й додаткові кроки.
Куди йдуть гроші
Плюс майже пів трильйона за рік
Видатки загального фонду за січень–серпень — приблизно 2,97 трлн грн. Торік за той самий період витратили на 466,6 млрд менше. Пояснювати, на що пішла різниця, мабуть, зайве.
62 копійки з кожної гривні — на оборону
На безпеку й оборону із загального фонду спрямували близько 1,84 трлн грн. Це приблизно 62% усіх видатків фонду. Тільки за серпень — 215,3 млрд.
І це ж не все. Треба платити пенсії, вчителям і лікарям, тримати соціалку, латати зруйновану інфраструктуру. Загалом держава за вісім місяців витратила понад 4 трлн.
А що з доходами
Податкова працює, але дива не буває
Казати, що надходження «впали до нуля», було б неправдою. За вісім місяців загальний фонд отримав близько 2,29 трлн грн, серпень дав 227,8 млрд. Хто заплатив найбільше у серпні:
- податок на прибуток підприємств — 72,6 млрд грн;
- ПДВ з імпорту — 56,2 млрд;
- внутрішній ПДВ (вже після відшкодування) — 27,5 млрд;
- акцизи — 26,8 млрд;
- ПДФО — 20,2 млрд.
Непогано? Так. Достатньо для війни? Ні.
Чималу частину «доходів» дають не податки
Тут цікавий нюанс. З тих 2,29 трлн грн доходів аж 569,6 млрд — міжнародні гранти. Ще 146,1 млрд — частина прибутку Нацбанку. Виходить, що навіть «доходи» бюджету значною мірою тримаються не на податковій, а на партнерах і НБУ. Тому коли транш затримується, це одразу відчувається.
Ліквідність — про що взагалі мова
Не «грошей нема», а «грошей нема сьогодні»
Важливо не плутати. Криза ліквідності не означає, що держава збанкрутувала чи перестала платити. Мова про інше: чи будуть гроші на рахунку в конкретний день, коли підходить великий платіж.
Простий приклад. ЄС чи МВФ уже все погодили, кошти прийдуть через три тижні. А зарплата військовим — завтра. Закупівлі — післязавтра. Соцвиплати — наступного тижня. Ось вам і касовий розрив, хоча «на папері» все сходиться.
Серпень як ілюстрація
Лише видатки загального фонду в серпні — 396 млрд грн. Внутрішні та інші надходження фонду за місяць були відчутно нижчими. Коли щомісяця треба знаходити сотні мільярдів, навіть невелика затримка перетворюється на проблему.
Позичити теж не виходить так, як планували
ОВДП дають менше очікуваного
План запозичень за січень–серпень виконали лише на 59,9%. У загальний фонд залучили 644,7 млрд грн. Внутрішній ринок облігацій приніс близько 332 млрд, з яких приблизно 124,9 млрд — військові ОВДП.
Зовнішні кредити
Ззовні позичили близько 312,7 млрд грн, це приблизно 7 млрд доларів. Тобто бюджет зараз тримається одразу на кількох «ногах»: податки, облігації, кредити, гранти, окремі програми партнерів. Підкоситься одна — хитається вся конструкція.
Наскільки ми залежимо від допомоги
140 мільярдів доларів дірки
МВФ у липні порахував, що в базовому сценарії Україні на 2026–2029 роки не вистачає приблизно 140,3 млрд доларів. На період з третього кварталу 2026-го по другий квартал 2027-го партнери пообіцяли 52,3 млрд доларів (це без грошей самого Фонду).
Масштаби такі, що затримка навіть одного траншу — вже подія.
Що з програмою МВФ
У липні рада директорів Фонду закрила перший перегляд нової програми Extended Fund Facility. Україна отримала близько 690 млн доларів, а загалом за програмою виплатили вже приблизно 2,2 млрд.
Але МВФ — це завжди список умов: податки, бюджетна політика, держуправління, енергетика, фінсектор. Під час кожного перегляду частину цих умов перевіряють. І Фонд прямо попередив: повільні реформи — це ризик, частину контрольних точок уже довелося переносити.
Брюссель платить регулярно
Євросоюз свою частину робить. 18 вересня Єврокомісія перерахувала ще 3,3 млрд євро на оборонні закупівлі через механізм Ukraine Support Loan.
Весь механізм — 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Третина, 30 млрд, піде на бюджет, решта 60 млрд — на оборону. Після вересневого платежу за 2026 рік Україна отримала за цим механізмом майже 15 млрд євро. Проте в кожної програми свій графік і свої умови, тож «одного великого платежу раз на рік» чекати не варто.
Чому реформи — це про гроші, а не про звітність
Спочатку крок, потім транш
Схема проста: Україна виконує погоджене — партнери перераховують кошти. Так працюють і МВФ, і більшість програм ЄС. Перевіряють закони, реформи держорганів, податкові зміни.
Де саме буксує
МВФ пише, що за останній рік темп реформ просів. Деякі контрольні точки закрили із запізненням, для інших затвердили нові строки. Фонд окремо виділяє кілька напрямів:
- ухилення від сплати податків;
- управління держпідприємствами;
- державні інвестиції;
- зміни в податковій системі;
- посилення інституцій.
Затягнули з будь-яким пунктом — отримали гроші на кілька тижнів пізніше. Все дуже приземлено.
Дефіцит нікуди не дінеться
Урізати витрати нема звідки
Дефіцит — не випадковість одного місяця. Держава у війні завжди витрачає більше, ніж збирає. Скоротити витрати швидко не вийде: понад 60% видатків загального фонду — оборона, а решта — зарплати, соцсфера, базові послуги.
Прогноз МВФ
Фонд очікує, що дефіцит і надалі триматиметься на двозначному рівні відносно ВВП. Рецепт МВФ — шукати нові доходи й тримати в руках невоєнні витрати.
Економіка майже не росте
Червневий прогноз МВФ на 2026 рік — зростання реального ВВП на 1–1,6%. Причини зрозумілі: війна, обстріли інфраструктури, погана зовнішня кон’юнктура.
З таким ростом податкову базу не розкачаєш. Тож бюджет живе у двох паралельних режимах: свої доходи закривають значну частину поточних потреб, а гроші партнерів затикають решту діри.
П’ять чинників, які визначать фінансову стійкість держави
Від одного траншу чи одного місяця нічого кардинально не зміниться. Важить сукупність речей:
- чи стабільно надходитимуть податки й мито;
- чи вдасться вчасно позичати на внутрішньому ринку;
- чи виконає Україна умови МВФ і ЄС;
- чи прийдуть гранти й кредити за графіком;
- чи вдасться стримати невоєнні витрати.
Поки що бюджет свої основні функції виконує, партнери допомагають, і допомагають суттєво. Але при таких воєнних витратах і такій залежності від зовнішніх грошей будь-яка затримка б’є боляче. Власне, про це й попереджає Підласа: завдання зараз — не «знайти гроші взагалі», а встигнути звести докупи величезні поточні платежі, податки, позики та транші партнерів у правильний момент.
