Німеччина збудувала турбіну 365 метрів у місті Шипкау

Що саме збудували в Шипкау і яка її висота?

У східній Німеччині завершили монтаж вітрової турбіни, загальна висота якої досягає 365 метрів. Введення об’єкта в експлуатацію заплановане на листопад, повідомила компанія, яка реалізує проєкт.

Сама вежа піднімається на 300 метрів. За цим показником конструкція стала другою за висотою спорудою в Німеччині і поступається Берлінській телевежі лише на три метри, оскільки її висота становить 368 метрів.

висока вітрова турбіна у Шипкау, люди біля підніжжя для масштабу
висока вітрова турбіна у Шипкау, люди біля підніжжя для масштабу

Як піднімали вежу до 365 метрів і у чому була технологія?

Ключовим етапом будівництва став телескопічний підйом внутрішньої частини вежі. Ця технологія дає змогу збільшувати висоту конструкції без використання традиційних кранів і підвищує мобільність монтажних операцій.

Для підняття використовували тросову підйомну систему і ретельну координацію робіт на майданчику. Операція вимагала поетапного підходу та синхронізації, тоді як завершити всі монтажні роботи планують протягом кількох днів перед офіційним запуском у листопаді.

Скільки електроенергії дасть турбіна і хто фінансував проєкт?

Мегатурбіна входить до складу вітропарку Шипкау, де встановлено приблизно п’ятдесят турбін і будівництво якого розпочалося у 2000 році. Одна така конструкція має забезпечувати електроенергією еквівалент споживання 7500 домогосподарств протягом року.

Проєкт профінансували державні кошти Німеччини в розмірі від 20 до 30 мільйонів євро через Федеральне агентство з проривних інновацій SPRIND. Він реалізований у гірничодобувному регіоні, де шахти планують закривати до 2038 року відповідно до кліматичних цілей Берліна.

монтаж телескопічної вежі, троси та бригади монтажників, промисловий майданчик
монтаж телескопічної вежі, троси та бригади монтажників, промисловий майданчик

Чому проєкт викликає суперечки і яка його роль для економіки?

Ініціатива описується як пілотний проєкт для оцінки доцільності вітропарків «другого рівня», які дозволили б значно збільшити виробництво енергії без будівництва нових майданчиків, за словами Gicon. Така модель має показати, чи ефективнішим буде підхід на практиці.

Водночас проєкт зазнає критики з боку супротивників вітрової енергетики, зокрема ультраправої партії AfD, які стверджують, що велика турбіна впливає на ландшафт і біорізноманіття. Для Німеччини запуск таких об’єктів є частиною зусиль збереження конкурентоспроможності в умовах промислової кризи, нестачі інвестицій та зростання цін на енергоносії, спричинених війнами в Україні та Ірані.

Радислав Гаєвич

Радислав Гаєвич

Редактор рубрики «Новини» (фінанси)

Редактор рубрики «Новини», спеціалізується на фінансових ринках, макроекономіці та компаніях. Має економічну освіту в Дніпрі та досвід роботи з місцевими ринковими матеріалами. Пише швидко й точно, перевіряє дані через офіційні реєстри, фінансові звіти, коментарі експертів і первинні джерела перед публікацією.

Усі матеріали автора (911)

Залишити відповідь