Як це відчують підприємці, вкладники і покупці посилок
Підприємець, який формує ціну товару, відчує підвищення витрат коли зросте податок на додану вартість. Кінцевий покупець оплатить цю різницю під час касового розрахунку. Для вкладника в банку розмір частки прибутку, який піде до бюджету, може зрости якщо ставка на прибуток банків залишиться підвищеною.
Людина, яка регулярно замовляє товари з закордону, помітить, що дрібні посилки до 150 євро які раніше були без пільг тепер можуть оподатковуватися. Окремі зміни також зачіпають тих, хто продає через цифрові платформи або отримує доходи завдяки ним.
Деталі змін і строки їхнього набрання чинності подає ресурс повідомляє «Слово і діло».
Підвищення базової ставки ПДВ і механіка збору
У повідомленні Кабміну від 16 вересня уряд пояснює що для покриття страхування бізнесу від воєнних ризиків передбачено 58,7 мільярда гривень. Частина цих коштів планується залучити шляхом підвищення стандартної ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт з 20 до 21 відсотка.
Прем’єр Сергій Корецький 28 вересня підтвердив наміри уряду щодо підняття ПДВ і сказав «В держбюджеті заклали подекуди непопулярне рішення — у тому числі невеличке підвищення податку. ПДВ. Інших джерел, на жаль, немає». На цей момент законопроєкту ще немає але уряд імовірно внесе його на розгляд Верховної Ради до кінця року. Базова ставка ПДВ у 20% не змінювалася з 1997 року тому навіть один пункт матиме помітний ефект.
ПДВ на закордонні посилки до 150 євро і строки
16 вересня 2026 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт 16051−1 який скасовує пільгу для закордонних посилок вартістю до 150 євро. Згідно з проєктом такі посилки оподатковуватимуться за стандартною ставкою 20% що означає додаткові витрати для тих хто замовляє недорогі товари з-за кордону.
Проєкт чекає на друге читання і в разі ухвалення та підпису президента зміни не набудуть чинності раніше 1 липня 2027 року. Податок на закордонні посилки входить до переліку фіскальних вимог МВФ закріплених у звіті від 26 лютого 2026 року серед інших вимог таких як продовження дії військового збору після завершення воєнного стану і так званий податок на OLX.
Оподаткування доходів через цифрові платформи і статус проекту
Законопроєкт 15111-д щодо оподаткування цифрових платформ Рада отримала у квітні 2026 року. Нардепи 9 червня підтримали проєкт а 12 червня його відправили на підпис президентові що означало наближення змін до практики декларування і оподаткування доходів через такі сервіси.
Документ досі не підписаний. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив що затримка пов’язана з положеннями щодо фінмоніторингу політично значущих осіб PEP які викликали заперечення у європейських партнерів. За його словами список PEP скоригували і найближчим часом нардепи мають ухвалити оновлену ініціативу яку президент зможе підписати без формальних перешкод. Станом на зараз оновлений законопроєкт не зареєстровано.
Військовий збір і термін його дії
Військовий збір продовжили на три роки після завершення воєнного стану. Таке рішення підтримали у Верховній Раді і президент підписав відповідні зміни які офіційно внесли до Податкового кодексу 15 квітня 2026 року.
Спочатку передбачалося що військовий збір діятиме лише до кінця року в якому скасують воєнний стан. Проте МВФ наполіг на пролонгації тому тепер механіка збору буде діяти довше ніж планували спочатку.
Підвищена ставка на прибуток банків у 2027 році
Ініціатива 15262 яка очікує розгляду у Верховній Раді з 17 червня 2026 року пропонує встановити у 2027 році ставку на прибуток банків на рівні 50% замість стандартної 25%. Ця норма вже діяла у 2026 році тому фактично йдеться про її продовження.
Якщо парламент ухвалить і президент підпише продовження то банки у 2027 році платитимуть іншу ставку ніж інші платники податків що вплине на їхню чисту прибутковість і, можливо, на політику щодо депозитних і кредитних ставок.
