Що пропонує новий механізм і кого це зачепить
Збір корпорацій ЄС пропонують як розширення ініціативи Corporate Resource for Europe (CORE). За новою ідеєю платіж торкнеться підприємств, які працюють у ЄС і мають річний дохід понад 100 млн євро. Для таких компаній пропонують щорічний фіксований платіж у діапазоні від 100 000 до 750 000 євро.
Такий підхід відходить від ідеї адресного цифрового податку і дозволяє охопити не лише технологічні фірми. У переліку тих, кого можуть зачепити зміни, фігурують Apple, Google та Meta але ініціатива націлена на широкий спектр великих компаній.
Чому ЄС відмовився від окремого цифрового збору
Ініціатива зібрала різні позиції в країнах ЄС. Частина держав побоювалася погіршення відносин зі США якщо ввести окремий цифровий податок. Інші держави висловлювали застереження щодо самого механізму CORE і того як він може працювати на практиці.
У підсумку компромісом стало саме розширення CORE замість введення адресного збору для техногігантів. На рішення також вплинула реакція з Вашингтона. У червні Дональд Трамп оголосив про намір запровадити 100% мито на товари з країн які стягують податок на цифрові послуги з американського бізнесу а Офіс торгового представника США назвав такі адресні збори дискримінаційними.
Порівняльна схема колишнього і нового підходів
Щоб зрозуміти суть змін варто подивитися на ключові відмінності між тим що пропонувалося раніше і тим що маємо зараз. У таблиці наведені лише ті характеристики які згадувалися в обговоренні ініціативи.
| було | стало |
|---|---|
| Окремий цифровий податок спрямований переважно на технологічні компанії | Розширення ініціативи CORE на широке коло великих компаній |
| Фокус на провідних інтернетплатформах і сервісах | Охоплення будь яких підприємств з річним доходом понад 100 млн євро |
| Механізм оподаткування був предметом спору між країнами | Запропонований щорічний фіксований платіж від 100 000 до 750 000 євро |
Як це може вплинути на українську економіку
Навіть якщо зміни відбуваються в Європі вони мають потенціал впливати на Україну через кілька каналів. Підвищений фіскальний тиск на великі міжнародні компанії може змінити їхній підхід до ціноутворення на цифрові сервіси що вплине на вартість послуг для українських бізнесів і споживачів.
Також зміни в податкових правилах у ЄС можуть позначитися на торгівлі з Європою і на інвестиційних рішеннях компаній котрі працюють одночасно на ринку ЄС і в Україні. Це варто відслідковувати тим хто працює з експортом імпортом або залежить від цін на цифрові платформи і послуги.
