Шахраї, які обіцяють «виплати від ООН» чи «державну допомогу», розсилають посилання на сайти, схожі на офіційні, щоб отримати дані картки, коди з SMS або доступ до Дії. Справжні державні виплати оформлюють лише через Дію, вебпортал Пенсійного фонду, ЦНАП або органи соцзахисту. Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та Червоний Хрест реєструють людей безкоштовно і ніколи не просять CVV, PIN чи одноразові паролі.
Якщо ви ввели дані картки на підозрілому сайті, негайно заблокуйте її через банк і подайте заяву до кіберполіції. Нижче пояснено, як розпізнати підробку і що робити, якщо обман уже стався.
Типові схеми шахрайства з виплатами
Фішингові форми «реєстрації на допомогу»
Найпоширеніша схема виглядає як повідомлення про нову виплату з посиланням на «реєстрацію». Сторінка копіює оформлення урядового сайту, Дії або міжнародної організації, а під виглядом анкети просить номер картки, строк її дії та тризначний код зі зворотного боку. Національний банк у своїх попередженнях регулярно описує такі сторінки під назвами «Виплата від ООН», «Виплата від міжнародних організацій» чи «Програма допомоги від Держави».
Часто поряд з карткою вимагають код, який нібито надійде в SMS для «підтвердження». Насправді він потрібен шахраям, щоб підтвердити переказ із вашого рахунку або увійти в банкінг.
Вимога оплати за реєстрацію
Інший варіант передбачає «невеликий платіж» перед отриманням великої суми. Його називають комісією, страховим внеском, платою за перевірку документів або «розблокуванням» компенсації. Після оплати шахраї вигадують новий платіж або зникають, тоді як УВКБ ООН і держава ніколи не беруть плати за допомогу.
Фейкові чат-боти та розсилки
Шахраї створюють у месенджерах канали та боти з назвами відомих установ. Пенсійний фонд 6 жовтня 2026 року попередив про фейкові Telegram-канали, які від його імені лякали людей втратою виплат і закликали «обрати свій трудовий стаж». Фонд наголосив, що не надсилає користувачам повідомлень у месенджерах, а посилання з таких розсилок ведуть на фішингові сторінки.
Подібні повідомлення поширюють і в батьківських чатах. Восени 2025 року ПФУ спростовував фейкову «анкету» для виплати «Пакунок школяра», яка теж вела на підозрілий сайт.
Ознаки фейкового сайту допомоги
Домен поза gov.ua та офіційними адресами
Перше, що варто перевірити, це адресний рядок браузера. Державні установи України працюють на доменах, що закінчуються на «.gov.ua», а міжнародні організації мають власні домени, наприклад unhcr.org чи redcross.org.ua. Фейкові сторінки використовують схожі назви з дефісами, зайвими словами або іншими закінченнями, як-от «.com», «.online», «.site».
Логотип і кольори легко скопіювати, тому довіряйте лише адресі, яку ви ввели самостійно. Основні ознаки підробки такі:
- адреса не закінчується на «.gov.ua» або не збігається з офіційним доменом організації;
- посилання надійшло в месенджері, SMS чи коментарі від незнайомого відправника;
- обіцяна сума велика, а умови отримання розмиті або «для всіх»;
- форма просить CVV, PIN, строк дії картки, пароль від банкінгу чи код з SMS;
- вимагають оплатити «комісію», «страховку» чи «доставку» коштів.
Запит CVV, PIN або коду з SMS
Для зарахування коштів достатньо номера картки або IBAN. Національний банк пояснює, що PIN, тризначний код зі зворотного боку, коди підтвердження платежів і пароль від банкінгу не має права запитувати навіть працівник банку. Одноразові коди від банку чи мобільного оператора теж нікому не передають.
Якщо сайт просить ці дані «для перевірки» чи «верифікації», перед вами фішинг. Закрийте сторінку і нічого не вводьте, навіть якщо вона виглядає переконливо.

Тиск терміновістю
Шахраї майже завжди створюють відчуття поспіху. Повідомлення стверджують, що прийом заяв закінчується сьогодні, що без реєстрації ви втратите пенсію чи пільги або що кількість місць обмежена. Мета такого тиску полягає в тому, щоб людина не встигла перевірити інформацію.
Справжні строки подання заяв публікують на сайтах міністерств і ПФУ заздалегідь. Якщо повідомлення лякає наслідками, перевірте факт на офіційному ресурсі.
Як перевірити офіційний канал
Домени gov.ua
Державні виплати в Україні оформлюють через кілька перевірених сервісів. Це застосунок і портал Дії на diia.gov.ua, вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду, сайт ПФУ pfu.gov.ua, а також ЦНАП і органи соцзахисту громади. Застосунок Дія завантажують лише з офіційних магазинів застосунків, а не за посиланням із повідомлення.
Нові програми анонсують на kmu.gov.ua і msp.gov.ua. Якщо там немає згадки про «нову виплату», її, найімовірніше, не існує.
Офіційні сайти міжнародних організацій
Актуальні умови допомоги УВКБ ООН публікує на help.unhcr.org/ukraine, а самостійної онлайн-реєстрації на більшість програм організація не проводить. Співбесіди ведуть партнерські організації у центрах реєстрації, і саме вони зв’язуються з людьми. Червоний Хрест інформує про програми на redcross.org.ua та icrc.org, а сторінку з логотипом цих організацій на іншому домені варто вважати підозрілою.
Гарячі лінії ПФУ та організацій
Телефонуйте лише за номерами з офіційних сайтів, а не з повідомлення. Станом на середину жовтня 2026 року безкоштовні лінії такі: Пенсійний фонд 0 800 503 753, УВКБ ООН 0 800 307 711, Товариство Червоного Хреста України 0 800 332 656. Номер банку вказано на зворотному боці картки.
Що робити, якщо ви постраждали від шахраїв
Блокування картки через банк
Час має вирішальне значення, тому дійте одразу, щойно зрозуміли, що ввели дані на фейковому сайті. Послідовність дій така:
- Заблокуйте картку в застосунку банку або за номером, указаним на її зворотному боці.
- Повідомте банк про операції, які ви не здійснювали, і попросіть оформити заяву на спірну транзакцію.
- Якщо ви повідомили PIN, змініть його або перевипустіть картку.
- Подайте заяву до кіберполіції онлайн або зателефонуйте на 102.
- Змініть паролі до банкінгу, пошти і месенджерів та перевірте історію послуг у Дії.
- Збережіть скриншоти листування, адресу сайту і дані про списання.
Повернути гроші іноді вдається через процедуру chargeback, яку ініціює ваш банк у платіжній системі. Шанси вищі, коли ви швидко звернулися до банку і не підтверджували операцію самостійно, а коли людина сама ввела код з SMS, банк часто відмовляє.
Звернення до кіберполіції
Департамент кіберполіції приймає повідомлення про шахрайство через електронну форму на ticket.cyberpolice.gov.ua. Цю ж адресу рекомендують Пенсійний фонд і Національний банк. Якщо гроші вже списано, зверніться також до відділку поліції або за номером 102.
До заяви додайте адресу сайту, скриншоти, акаунт відправника та виписку з банку. Що більше деталей, то легше заблокувати ресурс.
Зміна паролів і перевірка Дії
Якщо ви вводили логін чи пароль на підозрілій сторінці, змініть їх на всіх сервісах, де вони збігаються. Увімкніть двофакторну автентифікацію в пошті, месенджерах і банківських застосунках. Перевірте в Дії, чи не з’явилися заяви або послуги, яких ви не замовляли, а за найменшої підозри зверніться до служби підтримки застосунку.
Неіснуючі виплати, якими маніпулюють шахраї
1 000 грн «для всіх» у 2026 році
Узимку 2025-2026 років діяла разова «Зимова тисяча», і шахраї охоче експлуатують її впізнаваність. Станом на середину жовтня 2026 року уряд не ухвалював рішення про нову загальну виплату 1 000 грн. Натомість запроваджено адресну «Зимову підтримку» 19 400 грн на домогосподарство у прифронтових громадах, і прийом заяв на неї тривав до 30 жовтня 2026 року. Тож «продовження прийому заяв» чи «тисяча для кожного» за посиланням є фейком.
«Продовження» Національного кешбеку
Програма «Національний кешбек» працює, і з 1 березня 2026 року в ній діють ставки 5% і 15%. За роз’ясненням Мінекономіки, учасникам не потрібно реєструватися повторно, оскільки нові правила застосовуються автоматично. Кошти кешбеку не можна зняти готівкою або переказати на іншу картку.
Тому пропозиції «продовжити», «активувати» чи «вивести» кешбек через сайт є шахрайськими. Національний банк окремо попереджав про фішингову схему з назвою «Національний кешбек».
Базова соціальна допомога для всіх
Базова соціальна допомога поки є експериментом за постановою КМУ №371, який триває з 1 липня 2025 року до 1 липня 2027 року. Законопроєкт №15094 про її запровадження в усій країні Верховна Рада ухвалила в цілому 13 жовтня 2026 року, а нова система має запрацювати з 1 січня 2028 року. Онлайн-реєстрації «для всіх» на цю допомогу немає.
Поширені фейки і реальний стан справ зведено в таблицю. Дані наведено станом на середину жовтня 2026 року.
| Фейк | Реальність | Офіційне джерело |
|---|---|---|
| «1 000 грн кожному на зиму 2026-2027» | Загальної виплати не ухвалено, діяла адресна «Зимова підтримка» 19 400 грн для прифронтових громад | msp.gov.ua |
| «Продовжте Національний кешбек за посиланням» | Програма працює автоматично, кошти не переказують на інші картки | me.gov.ua |
| «Базова допомога для всіх, зареєструйтеся» | Експеримент до 01.07.2027, загальнонаціональний запуск з 01.01.2028 | msp.gov.ua, zakon.rada.gov.ua |
| «Виплата від ООН через онлайн-форму» | УВКБ ООН реєструє через партнерів безкоштовно, без даних картки | help.unhcr.org |
| «Соціальна виплата від Нацбанку» | НБУ не нараховує соцвиплат громадянам і не телефонує клієнтам банків | bank.gov.ua |
Поширені запитання
Чи може ООН вимагати оплату за реєстрацію на допомогу?
Ні, УВКБ ООН та інші агенції ООН не беруть плати за реєстрацію чи отримання допомоги. Будь-яка вимога комісії, страхового внеску або передоплати свідчить про шахрайство, і про неї варто повідомити кіберполіцію та саму організацію.
Чи можна повернути гроші після шахрайства?
Іноді так, якщо швидко заблокувати картку і подати до банку заяву про спірну операцію. Банк може ініціювати chargeback, але коли власник картки сам підтвердив переказ кодом з SMS, у поверненні часто відмовляють, тому паралельно подавайте заяву до поліції.
Куди повідомити про фейковий сайт допомоги?
Повідомлення про фішинговий сайт приймає кіберполіція через форму на ticket.cyberpolice.gov.ua. Якщо сайт використовує назву ПФУ, УВКБ ООН чи Червоного Хреста, повідомте й ці установи через їхні гарячі лінії, щоб вони попередили інших людей.





