Хто купить Сенс Банк і Укргазбанк – інвестбанкір назвав найімовірніших покупців

Держава готується віддати в приватні руки два великі банки – Сенс Банк та Укргазбанк. Уряд уже створив для цього спеціальну комісію, а Мінфін повідомив, що радників для угод відібрано. Але найцікавіше питання поки без відповіді – хто взагалі наважиться купити український банк посеред війни?

Інвестиційний банкір і співзасновник FinPoint Сергій Будкін вважає, що найреальніші покупці – великі міжнародні банківські групи. Проте легко не буде. Частина європейських банків розширюватися в Україні не збирається, а вимоги до майбутніх власників держактивів будуть жорсткими.

Як держава готує продаж

Нова комісія

18 жовтня 2026 року Кабмін оголосив про створення комісії з продажу державних пакетів акцій обох банків. Це ще один крок у приватизації, яку уряд офіційно стартував восени 2025 року.

Комісія організовуватиме конкурси, вирішуватиме, кого допустити до участі, і погоджуватиме стартову ціну. А остаточне слово щодо переможця і ціни лишиться за урядом. До роботи можуть долучатися представники міжнародних фінансових організацій та інституцій ЄС.

Радники вже є

Мінфін підтвердив, що радників для продажу обох банків уже обрали. Вони оцінюватимуть активи, шукатимуть інвесторів і супроводжуватимуть угоди до кінця.

Коли можуть продати

У серпні 2026 року уряд заявляв, що хоче почати сам продаж у 2027-му. Але підготовка вже йде повним ходом.

Ще 31 березня Мінфін оголосив конкурс на міжнародного фінансового радника, і за початковими умовами той мав супроводжувати процес аж до 1 березня 2029 року. Це не означає, що банки продадуть саме тоді. Дата стосується консультацій, а коли зміниться власник, вирішать конкурс, погодження та готовність інвесторів.

Хто реально може купити

Великі міжнародні групи

На думку Будкіна, шукати покупців треба насамперед серед великих банківських груп. У них є капітал, досвід управління банками і шанс пройти перевірки регуляторів.

Але розмір ще не означає інтерес до України. Головне – чи вписується новий банк у довгострокову стратегію групи. Тож перспективнішими Будкін вважає ті установи, що вже працюють у Центральній і Східній Європі або хочуть там посилитися.

Досвід продажу Банку Львів

Свої висновки інвестбанкір робить на власному досвіді. Коли він шукав покупця для Банку Львів, то спілкувався з багатьма європейськими та азійськими групами. І виявилося, що більшість банків із Північної та Західної Європи зараз про великі вкладення в Україну навіть не думають.

Які європейські банки можуть зацікавитися

Перерозподіл ринку

У Європі зараз банки активно міняються активами. Одні згортають присутність за кордоном, інші скуповують банки в сусідніх країнах.

Як приклад Будкін навів угоду, за якою австрійська Erste купує польський бізнес Santander. Для Erste Центральна і Східна Європа – один із пріоритетів, і такі групи, вважає інвестбанкір, з більшою ймовірністю зацікавляться новими активами в регіоні.

Офіційних претендентів немає

Утім, це не означає, що Erste чи будь-хто інший уже подав заявку на Сенс Банк чи Укргазбанк. Офіційного списку претендентів поки немає.

Чому інвестори обережні

Більше, ніж одна покупка

Війна, звісно, головний стримувальний фактор. Купити банк – це не лише заплатити раз. Новий власник має оцінити, скільки банк заробить, наскільки ризиковані кредити, скільки ще капіталу знадобиться і чи є куди рости.

Інвестори зважують воєнні ризики для економіки, якість кредитного портфеля і можливі збитки від проблемних позик. Вони дивляться на достатність капіталу, перспективи кредитування бізнесу й людей, регуляторні процедури і на те, чи окупиться ціна покупки.

Але інтерес можливий

Для груп, які вже працюють у регіоні, український банк може бути цікавим кроком на довгу перспективу. Остаточне рішення залежатиме від показників конкретної установи та умов продажу.

Російський слід може відсіяти покупців

Не всі змогли піти з Росії

Окремо Будкін звернув увагу на іноземні групи, які досі мають бізнес у Росії. Після початку вторгнення частина європейських банків намагалася звідти піти – хтось скоротив операції, хтось почав продавати дочірні структури.

Але завершити вихід вдалося не всім, зокрема через перепони з боку російської влади.

Дилема для держави

Тож Україні доведеться вирішити, як враховувати цей фактор під час приватизації. Якщо правила допуску будуть надто суворими, охочих купити може стати значно менше.

Які перевірки пройде новий власник

Не звичайна компанія

Купити великий банк – значно складніше, ніж будь-який інший бізнес. Банк тримає депозити людей, гроші підприємств і платіжну інфраструктуру, тож покупця перевіряють прискіпливо.

Як нагадав Будкін, інвесторові доведеться отримати дозволи АМКУ та банківського регулятора. А при продажу державних банків свою роль гратимуть ще й уряд і міжнародні партнери.

Не лише ціна

Покупець має довести фінансову спроможність і відповідність вимогам. Перевірятимуть походження грошей, структуру власності, репутацію, фінансовий стан і здатність забезпечити стабільну роботу банку, а також те, як угода вплине на конкуренцію.

Тобто переможцем не стане автоматично той, хто запропонує найбільше. Держава і регулятори мають переконатися, що угоду реально можна завершити і новий власник відповідає всім вимогам.

За скільки можуть продати

Ціни поки немає

Станом на 20 жовтня 2026 року стартову ціну за акції банків не оголосили. Її визначать під час підготовки конкурсів із урахуванням порад радників.

На вартість впливають активи, капітал, прибутковість, кредитний портфель, клієнтська база і прогноз. А покупця цікавить не лише нинішній стан банку, а й те, скільки грошей доведеться в нього вкласти і як швидко можна буде розвивати бізнес.

Конкуренція піднімає ціну

Будкін окремо наголосив, що чим більше сильних учасників змагатиметься за банк, тим вигідніша пропозиція може дістатися державі. А якщо обмежити коло покупців надто сильно, заявок буде менше, і це вдарить по ціні. Тому правила конкурсу мають поєднувати вимоги до надійності інвесторів із реальною конкуренцією.

Навіщо державі продавати банки

Менше держави в банківській системі

Продаж Сенс Банку й Укргазбанку – частина політики, за якою держава поступово скорочує свою присутність у банківському секторі. Серед цілей Мінфін називає надходження до бюджету, більшу конкуренцію і стабільну роботу самих банків.

Ще в серпні 2025 року Рада з фінансової стабільності підтримала підготовку цих банків до продажу. На її думку, якщо дотримуватися процедури, стабільності системи це не зашкодить.

Системно важливі банки

Сенс Банк став державним у 2023 році після націоналізації, а Укргазбанк під контролем держави вже значно довше. Обидва є системно важливими, тож за зміною власників регулятори стежитимуть особливо пильно.

Що це означає для клієнтів

Банки працюють як звичайно

Новина про продаж цілком може насторожити вкладників і позичальників. Але підготовка до приватизації не зупиняє роботу банків. До завершення угоди вони обслуговують клієнтів за чинними договорами.

Новий акціонер також не скасовує кредити й депозити. Банк лишається стороною угод, і всі зобов’язання перед клієнтами зберігаються.

Зміни можливі згодом

У майбутньому новий власник може змінити стратегію, розвивати цифрові сервіси, оновити продукти чи скоротити мережу відділень. Але це рішення конкретного покупця. Поки що переоформлювати рахунки через новину про продаж не потрібно.

Наступні кроки приватизації

Далі буде оцінка державних пакетів, підготовка конкурсної документації, пошук інвесторів і перевірка учасників. Отримавши пропозиції, комісія визначатиме переможців і подаватиме рішення на затвердження Кабміну, а завершення угод залежатиме від регуляторних погоджень.

Станом на 20 жовтня обидва банки залишаються державними. Хто стане новим власником, за скільки і коли – поки невідомо. Але, на думку Будкіна, найбільші шанси мають міжнародні банківські групи, для яких Центральна і Східна Європа – стратегічний ринок.