Підліткам хочуть дозволити працювати довше і у вихідні

Українські підлітки можуть отримати більше можливостей для офіційної роботи. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16114, який пропонує помітно змінити правила працевлаштування неповнолітніх.

Серед головних новацій — до 38 годин роботи на тиждень для 16–18-річних, можливість виходити на роботу у суботу чи неділю, електронні трудові договори та нові правила оплати.

Але важливий момент. Поки що це лише законопроєкт. Нові норми ще не діють.

До 38 годин на роботі замість 36

Найпомітніша зміна стосується графіка.

Зараз підлітки від 16 до 18 років можуть працювати не більше 36 годин на тиждень. Законопроєкт пропонує збільшити цю межу до 38 годин.

Для працівників віком від 15 до 16 років норма може зрости з 24 до 26 годин на тиждень.

Такі ж 26 годин пропонують дозволити учням віком від 14 до 15 років, якщо вони працюють під час канікул.

Тобто різкого переходу до стандартного 40-годинного тижня не буде. Але для молоді робочий графік стане трохи довшим.

Школа залишається на першому місці

Для підлітків, які одночасно навчаються, діятимуть жорсткіші рамки.

Учень не зможе після занять працювати стільки ж, скільки під час канікул. У навчальний період тривалість роботи має бути меншою.

По суті, робота після школи або коледжу залишатиметься підробітком, а не повноцінною зміною на рівні з дорослими співробітниками.

Саме тому робота для підлітків до 18 років і надалі матиме окремі правила.

У суботу та неділю теж можуть дозволити працювати

Ось тут зміна вже набагато помітніша.

За чинними правилами залучати неповнолітніх до роботи у вихідні не можна. Законопроєкт пропонує цю заборону прибрати.

Якщо його ухвалять, 16- або 17-річний працівник зможе вийти на зміну, наприклад, у суботу.

Для багатьох підлітків це навіть зручніше. У будні є школа, коледж або університет, а у вихідні можна заробити.

Особливо це актуально для кафе, магазинів, кінотеатрів, сфери розваг, доставки та сервісу. Саме там субота й неділя часто є найбільш завантаженими днями.

При цьому робота підлітків у вихідні не означає роботу сім днів поспіль. Право на відпочинок нікуди не зникає. Змінитися може саме розподіл робочих і вихідних днів.

Нічні зміни підліткам не дозволять

Повністю дорівнювати неповнолітніх до дорослих працівників ніхто не пропонує.

Робота вночі для осіб молодше 18 років залишатиметься забороненою. Це саме стосується надурочних годин.

Тобто ситуація, коли 17-річного офіціанта просять залишитися до другої ночі через великий банкет, і надалі не повинна бути законною.

Обмеження зберігають саме через вік працівника та необхідність додаткового захисту його здоров’я.

На роботу можуть брати з випробувальним терміном

Ще одна зміна стосується перших тижнів на новому місці.

Зараз неповнолітнім не встановлюють випробувальний строк. Автори законопроєкту пропонують дозволити його.

Умовно кажучи, якщо 17-річний хлопець влаштовується продавцем або баристою, роботодавець зможе офіційно встановити період випробування.

Це наблизить працевлаштування підлітків до стандартної процедури найму дорослих працівників.

Водночас усі умови такого випробування мають бути прописані під час оформлення на роботу. Усної домовленості в стилі “попрацюй тиждень, а там подивимося” недостатньо.

Трудовий договір можна буде оформити онлайн

Ще одна пропозиція стосується документів.

Законопроєкт передбачає можливість укладати електронний трудовий договір.

Для молоді це доволі логічний крок. Частина підлітків шукає дистанційну роботу, працює з контентом, дизайном, соцмережами або онлайн-магазинами. У таких випадках їхати до офісу лише заради паперового договору не завжди зручно.

Але електронний договір — це не просто повідомлення у Telegram чи листування в Instagram. Йдеться саме про офіційно оформлені трудові відносини.

Працівник має розуміти, яку роботу виконує, скільки годин працює та яку зарплату отримає.

Зарплата для підлітків теж може змінитися

Один із найпрактичніших пунктів законопроєкту стосується грошей.

Зараз для неповнолітніх діє особливий принцип оплати при скороченій тривалості робочого дня.

Автори документа пропонують більше орієнтуватися на фактично відпрацьований час.

Простіше кажучи, якщо підліток працює менше годин, зарплата може розраховуватися пропорційно цим годинам. При цьому роботодавець все одно має виконувати вимоги щодо мінімальних державних гарантій.

Тому перед оформленням на роботу варто дивитися не лише на красиву цифру в оголошенні. Важливо уточнити, за який графік її пропонують.

Якщо написано “зарплата 15 тисяч гривень”, потрібно одразу запитати, чи це сума за повний місяць, певну кількість змін або погодинну роботу.

Медогляд залишиться обов’язковим

Повністю від медичних перевірок молодих працівників не відмовляються.

Перед прийняттям на роботу неповнолітній має пройти медичний огляд.

А от щорічні огляди пропонують проводити до 18 років. Зараз спеціальна норма діє довше.

Тобто умови праці неповнолітніх хочуть частково спростити, але контроль за станом здоров’я працівника до повноліття збережеться.

З якого віку взагалі можна працювати в Україні

Основна вікова межа залишається тією самою.

Офіційно працювати без додаткової згоди можна з 16 років.

З 15 років працевлаштування можливе за згодою одного з батьків або людини, яка його замінює.

Працювати можна навіть із 14 років, але вже за окремих умов. Це має бути легка робота, яка не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню.

Тому робота з 14 років в Україні не означає, що школяр може влаштуватися на будь-яку вакансію та працювати повну зміну.

Є обмеження за віком, графіком і характером роботи.

Які зміни пропонують у цифрах

Якщо коротко, законопроєкт передбачає такі зміни

  • 16–18 років — до 38 годин роботи на тиждень замість 36
  • 15–16 років — до 26 годин замість 24
  • 14–15 років під час канікул — до 26 годин
  • роботу у вихідні можуть дозволити
  • нічні та надурочні роботи залишаться забороненими
  • трудовий договір можна буде оформляти електронно
  • для неповнолітніх можуть запровадити випробувальний строк

Це одразу кілька змін, які можуть помітно вплинути на ринок праці для молоді.

Батьки все одно зможуть втрутитися

Якщо робота почне шкодити здоров’ю підлітка, батьки або законні представники матимуть механізм захисту.

Вони зможуть вимагати припинення трудових відносин, якщо є підстави вважати, що така зайнятість шкодить неповнолітньому.

Наприклад, проблема може бути пов’язана з умовами роботи, фізичним навантаженням або станом здоров’я.

Тобто більше свободи для працевлаштування не означає повної відмови від додаткового контролю.

Для бізнесу стане менше паперової роботи

Зміни можуть відчути не лише самі підлітки.

Роботодавцям хочуть спростити облік неповнолітніх працівників. Частину інформації можна буде брати з державного Реєстру застрахованих осіб.

Це особливо важливо для малого бізнесу, де немає великого кадрового відділу.

Менше окремих журналів і додаткових процедур може зробити офіційне працевлаштування неповнолітніх простішим для кафе, магазинів та інших компаній, які готові брати молодих людей без досвіду.

Для підлітків це насамперед шанс отримати перший досвід

Перша робота рідко починається з високої посади.

Зазвичай це кілька змін на тиждень у кав’ярні, магазині, службі доставки, кінотеатрі або робота онлайн.

Але навіть така зайнятість дає те, чого не напишеш у шкільному підручнику. Це перша зарплата, відповідальність за графік, спілкування з клієнтами та розуміння, як взагалі працюють трудові відносини.

Саме тому робота для школярів залишається популярною, особливо влітку.

Якщо нові правила ухвалять, варіантів для такого підробітку може стати більше.

Поки орієнтуватися потрібно на чинні правила

Найголовніше зараз — не поспішати сприймати нові цифри як уже затверджені.

Законопроєкт №16114 зареєстрований у Верховній Раді, але він ще проходить законодавчу процедуру.

Тому зараз для працівників віком 16–18 років продовжує діяти обмеження у 36 годин на тиждень. Для 15–16-річних — 24 години.

Так само залишається чинною заборона на роботу неповнолітніх у вихідні.

Якщо документ ухвалять, правила зміняться вже після набрання законом чинності. До цього моменту і працівникам, і роботодавцям варто користуватися чинними нормами КЗпП.

Радислав Гаєвич

Радислав Гаєвич

Редактор рубрики «Новини» (фінанси)

Редактор рубрики «Новини», спеціалізується на фінансових ринках, макроекономіці та компаніях. Має економічну освіту в Дніпрі та досвід роботи з місцевими ринковими матеріалами. Пише швидко й точно, перевіряє дані через офіційні реєстри, фінансові звіти, коментарі експертів і первинні джерела перед публікацією.

Усі матеріали автора (913)

Залишити відповідь