За даними МВФ, наприкінці 2025 року обсяг стейблкоїнів, які фонд пов’язує з українськими резидентами, становив близько $8,6 млрд, або 4,1% ВВП України.
Порівняння з іншими економіками
МВФ вказує, що це один із найвищих показників серед досліджених економік: у Венесуелі співвідношення становило 5,6% ВВП. Для порівняння, у Нігерії показник — 1,4%, у Туреччині — 0,83%, у США — 0,04%.
Значення $8,6 млрд і 4,1% ВВП відображає накопичені стейблкоїни, які МВФ пов’язує з резидентами станом на кінець 2025 року. У тексті фонду наведено саме ці числові показники як оцінку масштабу цифрової доларизації.
Ефект валютних обмежень і криз на використання стейблкоїнів
МВФ проаналізував понад 35 млрд блокчейн‑транзакцій за 2018−2025 роки і зробив висновок, що посилення валютних обмежень стимулює перехід до стейблкоїнів. У середньому через пів року після посилення обмежень обсяг транскордонних операцій зі стейблкоїнами був приблизно на 30% вищим, ніж у сценарії без таких обмежень.
Після скасування обмежень користувачі не обов’язково повертаються до традиційних банківських переказів — ті, хто вже почав користуватися криптогаманцями, часто продовжують це робити. Під час валютних криз МВФ зафіксував ще сильніший ефект: протягом першого року після початку кризи обсяг накопичених стейблкоїнів у середньому збільшується на 75% і часто не повертається до попереднього рівня.
За оцінкою фонду, частина населення та бізнесу розглядає цифрові активи, прив’язані до долара США, як альтернативний засіб збереження та переказу коштів. Для громадян це може проявлятися в меншому попиті на готівкову гривню, зміні способів карткових переказів і накопиченні заощаджень у стейблкоїнах замість гривні.
