Що сталося з портами і чому це б’є по валюті
Російські атаки на портову інфраструктуру, залізницю, логістичні хаби та торговельні склади призводять до зриву експорту і дорожчання імпорту. Через перебої з відправками країна втрачає валютні надходження, а імпортери змушені витрачати більше на доставку товарів. Це безпосередньо впливає на курс гривні, фінансовий стан бізнесу і ситуацію на ринку праці.
Найбільший удар прийшовся на агропромисловий комплекс і металургію. Металургія та агросектор генерували основний приплив валюти у країну, тому обмеження роботи портів означає зріз надходжень, що створює тиск на обмінний ринок.
Було і стало
Щоб зручно порівняти, як виглядала ситуація до атак і що змінилося після, наведемо ключові показники у таблиці. Це показує масштаб втрат і як вони транслюються у курсові коливання та бюджетні проблеми.
| було | стало |
|---|---|
| Агросектор забезпечував понад 50% валютного виторгу від експорту. | Блокада портів призводить до втрати 200−300 млн доларів щомісяця експортних надходжень. |
| Потокові експортні надходження підтримували баланс валюти. | Імпортери техніки, ліків і хімії платять більше через подовжені маршрути й дорожчу логістику. |
| Державний бюджет отримував податкові надходження від металургії та суміжних галузей. | За оцінками, тільки від металургійного сектора втрата генерує діру в бюджеті 100−150 млн щомісяця. |
| Кадрова структура була стабільнішою у ключових секторах. | Компанії вже скорочують персонал, «Метінвест» і «АрселорМітал» фіксують 15−20% скорочень, а 13% торгових компаній планують зменшити штат до кінця року. |
Як це відбивається на курсі гривні і на ринку валют
Щоб стримувати падіння гривні Національний банк проводить валютні інтервенції. Інтервенції означають, що регулятор продає або купує валюту на міжбанку щоб згладити коливання курсу. У вересні 2026 року НБУ продав із резервів 4,85 млрд доларів. Саме такі продажі допомагають тимчасово підтримувати баланс попиту і пропозиції на валютному ринку.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин прогнозує, що у другій половині вересня на міжбанку курс утримається в коридорі 44,4−44,85 гривні за долар. Він же очікує, що готівковий обмінний курс буде на рівні 44,5−45,25 гривні за долар. Песимістичніший сценарій озвучує фінтех-експертка Олена Сосєдка. Вона попереджає, що за умови збереження високих воєнних ризиків і великих бюджетних видатків гривня може девальвувати до 49−52 за долар.
Міжбанк це торгівля валютою між банками. Саме тут формуються базові курси, які впливають на готівковий ринок. Готівковий курс часто трохи вищий через маржу обмінників і попит клієнтів на моментальну покупку чи продаж.
Як втрата експорту відчувається в бюджеті та бізнесі
За оцінками Міністерства фінансів та Центру економічної стратегії втрати від металургійного сектору й суміжних галузей створюють бюджетну діру близько 100−150 млн щомісяця. Це означає менші податкові надходження і менший простір для маневру в державних видатках.
У бізнесі наслідки вже помітні. Великі гравці через падіння продажів і зростання витрат заморожують розширення мереж і оптимізують персонал. Мережі побутової хімії та техніки, а також супермаркети відкладають відкриття нових точок і скорочують вакансії. Це створює додатковий тиск на споживчий попит.
Ринок праці та зарплати в умовах шоку
На ринку праці спостерігаються дві протилежні тенденції. З одного боку є оптимізація і скорочення в тих секторах, де падають продажі і прибутки. З іншого боку є кадровий дефіцит в АПК, енергетиці, комунальній сфері та будівництві, де бракує до 40−50% фахівців. У таких галузях роботодавці вимушені підвищувати зарплати щоб утримати кадри.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян каже, що економіка має працювати для потреб армії і що держава повинна посилити переговори в міжнародних фінансових інституціях. Він також наголошує на потребі програм компенсацій для АПК і металургії. Киян звертає увагу на приховане безробіття коли частина людей працює нелегально або на неповний графік і не приносить податкові надходження у бюджети.
На що звертати увагу найближчими днями
Стежте за трьома ключовими показниками, які одразу реагують на логістичні шоки і формують очікування ринку. По-перше, це міжбанківський курс бо саме там НБУ проводить інтервенції. По-друге, готівковий курс він показує реальний попит і пропозицію для населення і бізнесу. По-третє, повідомлення про обсяги експорту і повідомлення НБУ щодо продажу резервів, зокрема цифри на кшталт 4,85 млрд доларів у вересні 2026, які змінюють баланс валютного ринку.
Додатково варто звертати увагу на звіти про скорочення в великих компаніях і повідомлення про плани скорочень у торгівлі. Ці дані допомагають оцінити ризики для доходів домогосподарств і податкових надходжень у бюджеті.
За матеріалами: Finance.ua
