Блокування банківської картки або рахунку працівника не звільняє роботодавця від обов’язку своєчасно виплачувати заробітну плату. Однак блокування може ускладнити перерахування коштів і створити ризик виникнення заборгованості.
Обов’язок платити та наслідки повернення платежу
Сам факт відправлення платіжного доручення роботодавцем не завжди означає, що зарплата вважається виплаченою: вирішальне значення має, чи були кошти фактично зараховані на рахунок працівника і чи міг він ними розпоряджатися. Якщо рахунок повністю заблокований і працівник не може розпоряджатися коштами, існує ризик визнання зарплати фактично невиплаченою.
Якщо банк не зарахував кошти або повернув платіж, роботодавцю потрібно з’ясувати долю першого переказу й повторно організувати виплату тієї самої суми. Роботодавцю рекомендується зберегти підтвердження платежу та інші документи, що підтверджують спроби виплати.

Заміна реквізитів і виплата готівкою
Роботодавець може перерахувати зарплату на інший рахунок працівника за умови, що працівник до дати виплати подасть письмову заяву з новими банківськими реквізитами. “Письмова заява” — це документ у письмовій формі з підписом працівника, в якому зазначено нові реквізити для перерахунку.
Працівник також може попросити виплатити зарплату готівкою через касу підприємства. Виплата готівкою можлива за дотримання касової дисципліни (правил роботи з готівкою), бухгалтерського обліку (ведення обліку операцій) та податкового законодавства (норм оподаткування й звітності).

Відповідальність роботодавця та право на компенсацію
Якщо роботодавець вчасно перерахував зарплату за наданими реквізитами, а працівник не повідомив про блокування картки, роботодавець не обов’язково нестиме відповідальність — усе залежить від того, чи надійшли гроші на рахунок і чи працівник мав можливість ними розпоряджатися. Водночас відсутність повідомлення від працівника не звільняє роботодавця автоматично від зобов’язань, якщо кошти фактично не були виплачені.
Якщо зарплату зарахували на рахунок у встановлений строк і працівник мав можливість розпоряджатися коштами, підстав для компенсації немає. Якщо ж кошти фактично не були виплачені, а затримка становила щонайменше один календарний місяць, у працівника може виникнути право на компенсацію.
Строк: затримка має становити щонайменше один календарний місяць для можливості вимагати компенсацію.





