За даними НБУ, у жовтні Національний банк продав на валютному ринку понад $6 млрд, проте дефіцит (нестача валюти) не зник і залишився високим.
Обсяги інтервенцій і курсові зміни в жовтні
У жовтні регулятор спрямував на ринок понад $6 млрд, а в останній тиждень місяця, з 26 до 30 жовтня, продав $1,82 млрд — рекордний тижневий обсяг від початку 2026 року. Для порівняння, у вересні НБУ продав $5,45 млрд, а за весь 2025 рік обсяг продажів становив $36,1 млрд.
Після зміни курсового орієнтира попит на валюту зріс: готівковий долар подорожчав на 2,3% до 46,04 грн, офіційний курс підвищився на 1,5% до 45,53 грн, на міжбанку долар у моменті доходив до 45,70−45,75 грн, а готівковий курс сягав 46,20 грн. Аналітик Андрій Шевчишин описав політику регулятора так: «НБУ відпустив віжки рівно настільки, наскільки сам вирішив і коли сам вирішив. І там, де сам вирішив, він натягнув їх назад».
Попит та пропозиція валюти на міжбанку та готівковому ринку
За оцінкою, середньодобова купівля валюти на міжбанку в жовтні зросла на 5,1% до $433,7 млн, тоді як пропозиція збільшилася на 5,9% до $245,6 млн — різниця становила $181,1 млн на день. Загалом за десять місяців регулятор реалізував на міжбанку $44,3 млрд.
Попит серед населення також збільшився: українці купували в середньому $101,7 млн готівкової валюти на день, що на 7,3% більше, ніж у вересні, а продажі скоротилися до $58,2 млн. Дефіцит на готівковому ринку сягнув $43,5 млн на день, а разом із міжбанком середньодобова нестача становила $231,6 млн —, за оцінкою аналітика, історичний максимум.
Імпорт випереджає експорт — розрив у зовнішній торгівлі
За січень–серпень 2026 року імпорт товарів становив $66,3 млрд, експорт — $26,6 млрд, що дало торговельний дефіцит майже $39,7 млрд. За аналогічний період 2025 року імпорт був $52,6 млрд, а експорт — $26,3 млрд; імпорт зріс на 26%, експорт додав лише 1%.
Понад 73% ввезення припадає на три категорії: машини, обладнання та транспорт — $29,9 млрд; паливно-енергетичні товари — $9,5 млрд; продукцію хімічної промисловості — понад $9 млрд. Шевчишин зазначає, що «більша частина імпорту — це критичний імпорт та товари, які неможливо виробити в Україні через війну або втрату місцевого виробництва», а загалом 60–70% імпорту він оцінює як критично важливі.
Експортні обмеження через порти, логістику та промисловість
Російські удари по портовій інфраструктурі Одещини суттєво обмежили можливості експорту. У серпні експорт товарів становив $2,5 млрд, що на 19,4% менше, ніж у липні; відвантаження зернових упали до 981 000 тонн, у 2,5 раза менше, ніж у серпні 2025 року.
Частину поставок переорієнтували через альтернативні маршрути: залізничне підвезення зерна до дунайських портів у серпні зросло майже втричі порівняно з липнем, до 248 800 тонн, але залізничні поставки до портів Великої Одеси скоротилися на 94,9% до 68 500 тонн. Шевчишин вважає, що «зараз це схоже на максимальний рівень, який може бути, поки не будуть відкриті порти Великої Одеси». Також зупинка частини металургійних підприємств додатково обмежує експортну пропозицію.
За оцінкою НБУ, через обстріли портів і блокування морської інфраструктури Україна може недоодержати близько $2,5 млрд експортної виручки у другому півріччі 2026 року.
Резерви, ставка та інші інструменти стримування попиту
Міжнародні резерви України сягали рекордних $57,7 млрд на кінець січня 2026 року, а на 1 жовтня вони становили $47,1 млрд, скоротившись за місяць на 3,2%. Наявні резерви, за оцінкою регулятора, покривають чотири місяці майбутнього імпорту.
Крім інтервенцій, НБУ підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% рішенням 29 жовтня, яке набрало чинності 30 жовтня; це третє підвищення поспіль, і регулятор планує утримувати ставку на цьому рівні до другого кварталу 2027 року. У вересні споживчі ціни зросли на 10% у річному вимірі, а НБУ прогнозує інфляцію 12,5% за підсумками 2026 року та тепер передбачає скорочення ВВП на 0,4% у 2026 році.
Шевчишин звертає увагу, що інтервенції стримують короткостроковий тиск на курс, але не усувають причину дефіциту: «Це спалювання резервів, а не розв’язання глобальної проблеми», — каже аналітик. Він також оцінює можливі майбутні надходження від партнерів до кінця року: до $16 млрд бюджетного та до $15 млрд військового фінансування, наголошуючи, що це його оцінка, а не підтверджений обсяг уже отриманих коштів.
Щодо курсу долара, Шевчишин прогнозує керовану гнучкість: базовий сценарій (70% імовірності) — міжбанк 45,1−45,95 грн, готівка 45,5−46,5 грн; песимістичний (15%) — готівка до 47,5 грн, міжбанк до 46,9 грн; оптимістичний (15%) — готівка 45−46 грн, міжбанк 45−45,5 грн. Він також зазначає: «Глибока девальвація не принесе користі і не призведе до значного зниження імпорту. Вона лише розжене інфляцію».
