Рада відклала голосування за криптозакон через зауваження НБУ

Верховна Рада не розглядатиме законопроєкт № 10225‑д про регулювання та оподаткування віртуальних активів протягом пленарного тижня 9−13 листопада; відкладення 9 листопада оголосив народний депутат Ярослав Железняк. Документ потребує доопрацювання, зокрема через зауваження Національного банку України щодо допуску іноземних стейблкоїнів (токенів, прив’язаних до валют) і можливого обмеження конкуренції між криптобіржами.

Рішення комітету і позиція регуляторів

4 листопада Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому. Після цього документ обсягом близько 270 сторінок передали юристам Верховної Ради для додаткової перевірки.

Національний банк України не підтримав запропоновану редакцію, вважаючи, що в ній не враховано частину домовленостей із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). НКЦПФР, зі свого боку, підтримує ухвалення проєкту та наполягає на створенні правової бази для ринку.

депутати в сесійній залі з документами на столах

Зауваження НБУ щодо іноземних токенів ART і OTHER

Проєкт передбачає спрощений допуск токенів ART (прив’язаних до активів) та OTHER (інших віртуальних активів) із так званих довірених країн на підставі розкриття інформації, без окремої авторизації. НБУ побоюється, що під виглядом ART на ринок можуть потрапляти активи, які фактично виконуватимуть функції валютних стейблкоїнів.

Регулятор зазначав, що такий ART може за економічними властивостями бути близьким до токенів електронних грошей (EMT - токенів електронних грошей), і наполягав на обов’язковій авторизації або реєстрації іноземних ART та на гарантії доступу НКЦПФР до інформації про резерви цих токенів за кордоном. Альтернативна пропозиція НБУ - виключити ART зі спрощеного механізму допуску - не отримала підтримки НКЦПФР.

регулятори за столом під час обговорення документів

Суперечності щодо кількості криптобірж

Питання кількості криптобірж, які зможуть легально працювати в Україні, також викликало розбіжності. Спочатку НБУ був проти кількісних обмежень, пізніше домовилися про компроміс - не більше трьох бірж до завершення воєнного стану, а в подальшому обговорювали максимум три біржі протягом п’яти років.

У фінальній редакції пропонується п’ятирічний період, але визначати кількість бірж має сама НКЦПФР. На думку Нацбанку, це може призвести до допуску лише одного-двох операторів, ризику монополізації ринку, залежності інших учасників від основних бірж та потенційних корупційних ризиків через одночасне визначення кількості та порядку відбору операторів.

Термін доопрацювання і подальші кроки

За словами Ярослава Железняка, доопрацювання документу може тривати приблизно тиждень перед поверненням до парламентського розгляду, а також можливе переглядання окремих положень рішення фінансового комітету. НКЦПФР наголошує, що розбіжності між регуляторами не мають блокувати створення правової бази для крипторинку.

Відтак голосування за нові правила регулювання й оподаткування криптовалют у цьому пленарному тижні не очікується, а остаточний зміст закону залежатиме від подальших домовленостей і рішення Верховної Ради.

Ірина Павлова

Ірина Павлова

Заступниця головного редактора

Заступниця головного редактора Concord Fintech. Відповідає за стрічку новин: відбір тем, перевірку фактів і підготовку матеріалів про економіку, бізнес і рішення держави, що впливають на гроші українців. Стежить, щоб кожна новина мала перевірене першоджерело.

Усі матеріали автора (1637)

Залишити відповідь