За даними Світового банку у жовтневому звіті Commodity Markets Outlook, світові ціни на зернові зростуть на 14,1% у 2026 році і на 9,3% у 2027 році. Індекс цін на продовольчі товари підвищиться на 10,3% у 2026 році і на 7,2% у 2027 році.
Прогноз для пшениці, кукурудзи, ячменю та рису
«Найбільше зростуть ціни на пшеницю внаслідок перебоїв з поставками з Чорноморського регіону, несприятливих погодних умов та збільшення витрат на виробництво», — йдеться у повідомленні. За оцінками, ціни на американську тверду червонозернисту озиму пшеницю (HRW) у 2026 році зростуть на 28% — з 243 $/т до 311 $/т, а у 2027-му — ще на 13,5% до 353 $/т.
Ціни на кукурудзу піднімуться на 9,9% — з 203 $/т до 223 $/т у 2026 році і до 235 $/т у 2027-му (+5,4%). Ціни на ячмінь складуть 164 $/т у 2026 році та 172 $/т у 2027 році. Середня ціна тайського рису з 5% битих зерен виросте з 408 $/т до 448 $/т у 2026 році та до 500 $/т у 2027-му.
Підвищення цін на соєві продукти
Ринки олійних культур і продуктів їх переробки теж дорожчатимуть, причому найбільше підвищення прогнозують для соєвої олії. У 2026 році її ціни зростуть на 39% до 1585 $/т, а у 2027 році — до 1765 $/т.
Ціни на соєвий шрот у 2026 році піднімуться на 17,5% до 430 $/т, а у 2027-му — ще на 9,5% до 471 $/т. Ціни на сою прогнозують на рівні 489 $/т у 2026 році та 515 $/т у 2027-му.
Енергоносії, добрива та фактори ризику
Подорожчання енергоносіїв і добрив додатково підвищує собівартість агропродукції. Світовий банк оцінює, що у 2026 році ціни на енергоресурси зростуть на 32%, зокрема котирування на нафту марки Brent — з 69 $/барель до 91 $/барель.
Індекс цін на добрива у 2026 році збільшиться на 14,3%, а ціни на карбамід підвищаться на 20,6% до 510 $/т; у 2027 році індекс добрив має знизитися на 12,4%. Світовий банк також називає ключовими ризиками блокування поставок з портів Чорного моря, зростання цін на енергоносії та можливе посилення явища Ель-Ніньйо. У разі поєднання цих чинників у 2027 році світові ціни на продовольчу сировину можуть перевищити базовий прогноз на 12% і бути вищими, ніж у 2022 році, при чому найбільше постраждають залежні від імпорту країни Північної Африки, Близького Сходу та Азії.
