Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що через блокаду портів Україна може зазнати додаткових збитків близько $7,5 млрд у 2026/2027 маркетинговому році, а держава не має фінансових можливостей викупити надлишок зерна для підтримки цін внутрішнього ринку.
Оцінка збитків і додаткових логістичних витрат
За оцінкою, близько $5 млрд становитимуть втрати від скорочення експорту, ще близько $2,4 млрд - додаткові витрати на логістику. Альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та авто не здатні повністю замінити чорноморські порти: наразі ними можна експортувати близько 2,5 млн тонн агропродукції на місяць, тоді як потреба перевищує 5 млн тонн на місяць.
Транспортування альтернативними маршрутами обходиться аграріям дорогоше - на $50−70 за тонну, а на окремих напрямках додаткові витрати сягають $80 за тонну. Через це виробники отримують нижчі закупівельні ціни, що ускладнює покриття собівартості та фінансування наступного виробничого циклу.
Чому держава не може викупити надлишок зерна
Станом на 1 липня 2026 р. перехідні залишки зернових в Україні становили до 10 млн тонн. Якщо морський експорт не відновиться, до 1 липня 2027 року вони можуть зрости до 30 млн тонн, що в півтора рази більше за обсяг внутрішнього ринку; додатково можуть накопичитися до 5 млн тонн олійних культур.
Інтервенційні закупівлі традиційно призначені для короткострокового регулювання: держава має реалізувати придбане зерно не пізніше наступного маркетингового року. За ціни 9 тис. грн за тонну викуп 20 млн тонн зернових коштував би близько 180 млрд грн, таких коштів держава не має, а якщо порти й надалі не працюватимуть, реалізація накопичених запасів буде ускладнена.
Запропоновані альтернативні механізми підтримки
Мінагрополітики пропонує зосередитись на здешевленні експортної логістики та звернулося до міжнародних партнерів із пропозицією розглянути механізми компенсації додаткових витрат на перевезення агропродукції. На це протягом 2026/2027 маркетингового року, за оцінками відомства, потрібно близько 1,1 млрд євро.
Одним із варіантів є компенсація частини транспортних витрат на території ЄС, щоб зробити довші альтернативні маршрути доступнішими. Також пропонують спростити адміністрування окремих тарифних квот з торгівлі з ЄС для молочної продукції та борошна, розвивати інфраструктуру зберігання врожаю та забезпечувати доступ до кредитування для збереження фінансової спроможності господарств.
