За даними асоціації «УАВтормет», на майданчиках заготівельників в Україні накопичилося 60 тисяч тонн металобрухту вартістю близько 300 млн грн, а знайти покупців всередині країни стало дедалі складніше.
Зупинка основних споживачів скоротила внутрішній попит
Падіння попиту пов’язують із зупинкою великих металургійних підприємств, серед яких «АрселорМіттал Кривий Ріг», комбінати групи «Метінвест» та «Інтерпайп». Через це заготівельні майданчики втратили основні канали збуту й опинилися у простої.
В Україні працює близько 150 заготівельних цехів із технікою та персоналом, які нині простоюють. За словами президента «УАВтормету» Володимира Бублея, утримання одного майданчика обходиться у 50−150 тисяч гривень на місяць, а ціна окремих видів брухту впала до 2 грн за кілограм.
Обсяги збору та внутрішні поставки цього року
За січень–серпень 2026 року в Україні зібрали 971,7 тисячі тонн металобрухту — на 27,7% менше, ніж за аналогічний період торік. Внутрішні поставки на металургійні комбінати скоротилися на 7,2% — до 925,4 тисячі тонн.
Для порівняння, потреби невеликих ливарних і машинобудівних підприємств не перевищують 5 тисяч тонн на місяць, що робить поточний попит значно меншим за накопичені обсяги.
Пропозиції заготівельників і застереження металургів
Асоціація «УАВтормет» оцінює втрати бюджету через заборону експорту в 1 млрд грн податків та недоотриману валютну виручку в 65 млн євро. Вона пропонує тимчасово скасувати нульову експортну квоту й запровадити щомісячний моніторинг балансу металобрухту.
Володимир Бублей вважає, що через заблоковані порти, нестачу вагонів і обмежену пропускну спроможність експорт не перевищуватиме 40 тисяч тонн на місяць. Він також пропонує застосовувати обмеження лише за підтвердженого дефіциту всередині країни.
Позиції металургів, аналітиків та ливарників
Група «Метінвест» пропонує дозволити експорт лише невеликими обсягами з обов’язковою сплатою мита і спрямуванням коштів до фонду відновлення промислової інфраструктури. «Укрметалургпром» наполягає, що кожна тонна брухту, перероблена на українських заводах, приносить державі 15 тисяч гривень податків і потрібна для розвитку електрометалургії.
Аналітики GMK Center кажуть, що за сім місяців 2026 року металургійні комбінати придбали близько 900 тисяч тонн брухту — майже стільки ж, як торік, а заготівля скоротилася на 25%, що свідчить про зменшення доступних запасів, а не надлишок. Водночас ливарні підприємства повідомляють майже повне зникнення попиту від сільського господарства, верстатобудування та автомобілебудування; віцепрезидент Асоціації ливарників Степан Клименко оцінює можливе скорочення річної потреби до 350 тисяч тонн.
Механізми контролю та податки на експорт
Раніше діяло експортне мито в розмірі 180 євро за тонну, яке завершилося й не було продовжене. За оцінкою частини аналітиків, скасування нульової квоти без механізму оподаткування може відкрити шлях до вивезення брухту в ЄС, Туреччину та Індію без сплати мита.
У «Укрметалургпромі» пропонують розробити систему контролю через прозорі експортні квоти або ліцензії, які можуть виставлятися на аукціонах Prozorro. Ливарники та металурги погоджуються, що рішення щодо експорту слід ухвалювати після визначення балансу: скільки брухту утворюється, скільки потрібно галузям і який обсяг залишити в резерві.
