29 жовтня член ради НБУ Василь Фурман пояснив, що висока вартість кредитів ускладнює відновлення обладнання, інвестиції в енергетичну автономність і розширення виробництва для українських підприємств.
Чому нижча ставка не гарантує доступу до кредитів
29 жовтня Національний банк підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% річних через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань. Жорсткіші фінансові умови означають ризик дорожчого кредитування для бізнесу.
За словами Василя Фурмана, банки оцінюють не лише ціну ресурсів, а й воєнні ризики, платоспроможність позичальників, якість застави та перспективи майбутніх доходів. Тому просте здешевлення позик не усуває всіх перешкод для фінансування підприємств.
Який бізнес потребує кредитної підтримки
Фурман називає пріоритетом фінансування життєздатних проєктів, що створюють додану вартість і робочі місця. Йдеться про відновлення обладнання, інвестиції в енергетичну незалежність, автоматизацію та розширення виробництва.
Такі інвестиції допомагають збільшувати виробничі потужності та випуск продукції. Водночас висока інфляція знецінює заощадження і ускладнює планування, що також обмежує можливості для інвестицій.
Чому НБУ не може самостійно забезпечити економічне зростання
За оновленим прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 року становитиме 12,5%, а прогноз зростання реального ВВП на цей рік регулятор переглянув із 1,8% до мінус 0,4%. На інфляцію впливають російські атаки, подорожчання енергоресурсів і дефіцит працівників.
Нацбанк не може самостійно усунути ці чинники і має завдання не допустити закріплення тимчасових цінових шоків у довгостроковій інфляції. Потрібна узгодженість монетарної та бюджетної політики, стабільне міжнародне фінансування, відновлення енергетики, розвиток логістики та підтримка експорту.
На думку Василя Фурмана, головне завдання економічної політики — одночасно зберігати фінансову стійкість країни, відновлювати виробництво та створювати передумови для зростання добробуту громадян.
