Два головні виклики для бюджету і для реформ
Україна стоїть перед необхідністю термінових законодавчих рішень які визначатимуть можливість отримувати міжнародне фінансування і просуватися до членства в ЄС. Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій наголосила що до кінця 2026 року парламент має ухвалити 35 законів які є частиною зобов’язань перед Європейським Союзом і Світовим банком.
Частина важливих законопроєктів потрібно прийняти ще до 10 листопада щоб Україна мала шанс отримати хоча б частину траншів до кінця 2026 року. Деякі з цих документів узагалі ще не зареєстровані у Верховній Раді а уряд має виконати цілу низку додаткових індикаторів.
Які саме строки і чому вони критичні
Не всі строки збігаються з кінцем року для багатьох законів граничним строком є орієнтовно 10 листопада. Це пов’язано з умовами виплат у різних механізмах підтримки які визначають терміни і умови отримання коштів.
Окрім голосувань у сесійній залі уряд повинен виконати додаткові завдання і подати якісні тексти законопроєктів. Саме невиконання цих вимог може заблокувати надходження коштів або відкриття частини капітальних видатків.
Процедурні зміни у підготовці законів і їхній вплив
Після ухвалення урядового проєкту його доведеться погоджувати з Європейською комісією. Також перед другим читанням у Верховній Раді може знадобитися додаткова консультація з інституціями ЄС щоб гарантувати відповідність європейському праву.
Через нові вимоги швидкі одномісячні «законодавчі спринти» стануть менш реалістичними. За оцінкою експертки на підготовку і ухвалення якісного законодавчого акта потрібно закладати щонайменше шість місяців а також підтримувати професійну і стабільну державну службу щоб не втратити спроможність виконувати складні завдання з євроінтеграції.
Фіскальні прогалини і ризики для бюджету
Окремо експертка виділяє дві великі фіскальні прогалини які перевищують $20 млрд кожна. Одна прогалина стосується фінансування невійськових видатків бюджету інша приблизно така ж покриває оборонні потреби.
Ці розриви у фінансуванні ускладнюють ситуацію коли з одного боку потрібно виконати низку законодавчих умов з іншого боку ризики втрати траншів зростають якщо умови не виконуються. Бетлій наголосила що уряд і парламент мають узгодити дії щоб уникнути втрати коштів.
Порівняння було і стало
Нижче подано стислий порівняльний огляд ключових змін у підході до законодавчої адаптації у зв’язку з євроінтеграцією. Таблиця показує що було раніше і які нові вимоги постали зараз.
| Було | Стало |
|---|---|
| Національна програма адаптації і її виконання планувалися в межах національних термінів | Уряд затвердив Національну програму адаптації 1 квітня і тепер її виконання переплітається з міжнародними індикаторами |
| Підготовка законів іноді займала місяці але без обов’язкових погоджень з європейськими інституціями | Після розробки урядового проєкту необхідні погодження з Європейською комісією та консультації перед другим читанням |
| Механізми фінансової підтримки могли передбачати часткові транші в окремих планах | Ukraine Facility передбачає часткові транші а механізм макрофінансової допомоги може втратити весь транш при невиконанні однієї умови |
Що гальмує процес ухвалення і кого це зачіпає
Серед причин затримок експертка називає недостатній діалог між парламентом і урядом а також подачу неякісно підготовлених законопроєктів. Крім того у Верховній Раді небагато пленарних засідань що уповільнює роботу над документами.
Деякі законопроєкти довго залишаються без висновків профільних комітетів або без текстів підготовлених до другого читання. Частина депутатів вважає проблему нестачі фінансування перебільшеною і каже “нам всі дадуть гроші” але така позиція не знімає ризиків втрати траншів за умов суворішої умовної прив’язки.
Різниця у вимогах фінансових механізмів
Експертка пояснила що механізм макрофінансової допомоги відрізняється від Ukraine Facility умовами виплат. У межах Ukraine Facility можливі часткові транші тоді як за механізмом макрофінансової допомоги невиконання хоча б однієї умови може призвести до втрати всього траншу.
Тому роль координації між урядом і парламентом зростає і цей діалог має бути невідкладним оскільки від нього залежить наявність ресурсів для фінансування як невійськових програм так і оборонних потреб.
Які документи і пріоритети формує ЄС
Бетлій наголосила що система документів ЄС складається з п’яти рівнів які формують пріоритети і вимоги для держав. Україна має постійно відслідковувати ці зміни щоб коригувати власні плани адаптації.
Після впровадження Європейського зеленого курсу акценти в політиці ЄС частково змістилися і зросла увага до промислової політики енергетичної безпеки та конкурентоспроможності. Це означає що українські плани імплементації мають враховувати нові стратегії і не розглядати адаптацію як одноразове завдання до кінця 2027 року.
Коротко про дії які треба погодити
Щоб не втрачати міжнародні транші уряд і парламент мають невідкладно погодити графік ухвалення ключових законів подбати про якість підготовки проєктів і забезпечити постійний діалог з інституціями ЄС. Також важливо зберегти професійну державну службу і уникати скорочень які підривають спроможність реалізовувати євроінтеграційні завдання.
У підсумку рішення про строки і про якість підготовки документів вплинуть на те чи отримає Україна потрібне фінансування для невійськових видатків і для оборони а також на темп просування до членства в Європейському Союзі.
Україні необхідно постійно стежити за змінами в європейському законодавстві
