Своє житло хочуть майже всі, а от викласти всю суму одразу можуть одиниці. Тож українці й далі дивляться в бік іпотеки, “єОселі” та розстрочки від забудовників. Цікаво, що за рік готовність позичати на квартиру майже не змінилася.
У третьому кварталі 2026 року кредит або розстрочку на житло розглядали 37% опитаних, роком раніше – 38%. Такі дані дало дослідження Factum Group на замовлення OLX Нерухомість. Попри державні програми, багато хто воліє обійтися своїми грошима або взагалі відкладає купівлю до спокійніших часів.
І справа не лише в грошах. На рішення впливають війна, стабільність роботи, ціни на квартири, очікування щодо майбутніх заробітків. Буває, що людина вже знайшла ідеальну квартиру, але не впевнена, чи потягне платежі наступні 10-20 років.
Як українці збираються платити за житло
Майже четверо з десяти – з позиковими грошима
Ось як розподілилися відповіді.
| Спосіб купівлі | Частка опитаних |
|---|---|
| Державна програма “єОселя” | 16% |
| Розстрочка на житло | 13% |
| Інші кредитні програми | 8% |
| Купівля без кредиту | 21% |
| Не планують купівлю | 17% |
| Ще не визначилися | 18% |
| Важко відповісти | 7% |
Разом “єОселя”, розстрочка й інші кредити дають ті самі 37%. Але це наміри, а не підписані угоди. Можна мріяти про державну іпотеку й не отримати схвалення банку, а можна планувати купити за свої – і ще не мати потрібної суми.
Кого опитували
Опитування провели онлайн у серпні 2026 року. Відповіли 450 людей віком 18-55 років з міст, де живе понад 50 тисяч осіб. Окуповані території та райони активних боїв у вибірку не потрапили, тож результати описують саме цю групу, а не всю Україну.
“єОселя” – знають усі, користуються одиниці
Популярність росте, задоволення падає
Про програму дізнається все більше людей. У четвертому кварталі 2024-го про неї знали 69%, а в третьому кварталі 2026-го – вже 80%. Але знати й купити квартиру – дві різні речі. Скористалися “єОселею” лише 4% учасників дослідження.
Серед тих, хто ще не брав такої іпотеки, охочих стало більше. У 2024 році їх було 36%, а у 2026-му вже 47%. Ця цифра відрізняється від згаданих 16%, бо питання ставили різні й різним групам.
А от задоволеність умовами просіла. Наприкінці 2024 року умови подобалися 70% користувачів, через рік – 52%, а зараз 50%. Людей хвилюють перший внесок, підтвердження доходів, вибір квартири і, головне, чи вдасться платити роками.
Які умови діють у 2026 році
Базові ставки – 3% або 7% річних на перші десять років. З одинадцятого року вони зростають до 6% і 10% відповідно. Максимальний строк – 20 років, мінімальний перший внесок – 20% вартості житла, а для молоді до 25 років включно – від 10%. Втім, банк дивиться і на позичальника, і на квартиру, тож реальний внесок може бути вищим.
Під 3% кредитуються визначені категорії військових і працівників сектору безпеки та оборони, медики, педагоги, науковці державних і комунальних закладів, а у 2026 році – ще й ветерани та відповідні члени їхніх сімей. Під 7% можуть брати переселенці та інші громадяни, які підходять під вимоги щодо громадянства, віку, наявного житла й платоспроможності.
Обмеження за площею і віком будинку
З липня 2026 року нормативна площа – 52,5 кв. м на одну людину і 73,5 кв. м на сім’ю з двох-трьох осіб, плюс 21 кв. м на кожного наступного. Максимум – 115,5 кв. м для квартири і 125,5 кв. м для будинку.
Є вимоги й до віку житла, і залежать вони від категорії та регіону. Переселенці загалом можуть купувати житло віком до 20 років, а для інших часто діє ліміт у три роки.
Окрема допомога переселенцям
Для частини ВПО та мешканців прифронтових громад держава компенсує 70% першого внеску, але не більше 30% вартості житла, і 70% щомісячних платежів у перший рік. На супутні витрати при оформленні дають до 40 тисяч гривень. Тут свої умови. Житло має коштувати не більше 2 мільйонів гривень, є вимоги й до самого позичальника.
Це не означає, що держава купує квартиру замість вас. Кредит лишається вашим, і після закінчення компенсації платити доведеться самостійно й повністю.
Розстрочка від забудовника
Чим відрізняється від іпотеки
13% опитаних думають про розстрочку. Зазвичай її пропонують забудовники. Покупець платить частинами напряму їм, а не банку. Графіки, внески й строки бувають дуже різні.
“Без відсотків” не завжди означає без переплат. Ціна в розстрочку може відрізнятися від ціни при повній оплаті, а залишок часом прив’язують до валюти. І тоді скільки ви заплатите в гривні, вирішить курс.
Короткий строк – великі платежі
Іпотеку можна взяти на 15-20 років, а розстрочка зазвичай значно коротша. Тому навіть без відсотків щомісячне навантаження може бути важким.
Порахуймо. Квартира за 2 мільйони, одразу платите 40%, тобто 800 тисяч. Решту 1,2 мільйона розбивають на період розстрочки. За два роки це 50 тисяч гривень щомісяця, за чотири – 25 тисяч. А ще бувають нерівні графіки, індексація ціни й вимога закрити борг до певного етапу будівництва, тож дві квартири за однакову ціну можуть по-різному вдарити по бюджету.
Ризики новобудов
Розстрочка часто означає купівлю житла, яке ще будується. Гроші віддаєте зараз, а ключі отримаєте колись. Тому перед підписанням варто перевірити документи на землю, дозволи, інформацію про забудовника і як оформлюватиметься право на майбутню квартиру.
Окремо читайте пункти про перенесення строків здачі, відповідальність сторін і повернення грошей, якщо договір розірвуть. І уточніть, чи можна закрити розстрочку достроково та чи не доведеться за це доплатити.
Купити за свої
Кожен п’ятий не хоче боргів
21% опитаних планують обійтися без кредиту. Це можуть бути накопичення, продаж старого житла чи кілька власних джерел разом, але в яких пропорціях – дослідження не уточнює.
Плюс очевидний – ні відсотків, ні щомісячних платежів, ні графіка. Мінус теж є. Якщо грошей ще немає, збирати можна довго.
Поки накопичуєте, ціни не стоять
Квартира може подорожчати, поки ви відкладаєте. Особливо якщо заощадження в гривні, а ціна прив’язана до долара. Навіть коли доларова ціна не змінилася, гривень може знадобитися більше.
Плюс оформлення, ремонт, меблі. А віддати на квартиру все до копійки – значить залишитися без подушки на випадок непередбаченого.
Скільки коштує іпотека – приклад на 2 мільйони
Платежі на перші десять років
Візьмімо квартиру за 2 мільйони гривень. Перший внесок 20% – це 400 тисяч, решта 1,6 мільйона – кредит на 20 років рівними платежами.
| Умови кредиту | Орієнтовний платіж на місяць |
|---|---|
| Ставка 3% річних | 8 874 грн |
| Ставка 7% річних | 12 405 грн |
Це розрахунок, а не пропозиція банку. Страхування, комісії, оцінка майна та інші витрати сюди не входять.
Що буде після десятого року
Через десять років ставка зростає. Якщо перерахувати залишок боргу на наступні десять років, то при переході з 3% на 6% платіж буде приблизно 10,2 тисячі гривень, а з 7% на 10% – близько 14,1 тисячі. Реальний графік залежатиме від договору, схеми погашення та того, чи гасили ви кредит достроково.
Перший внесок – ще не все
Навіть якщо банк дає 80% вартості, на старті знадобляться додаткові гроші. Це оцінка, нотаріус, страхування, комісії, обов’язкові платежі. Скільки саме – залежить від банку й угоди, а дехто має законні пільги.
Тому до підписання просіть повний розрахунок. Звертайте увагу на реальну річну ставку, загальну суму витрат і всі платежі на весь строк, а не лише красиві 3% чи 7% з реклами.
Скільки люди готові платити і чому вагаються
Мрія – ставка до 5%
Апетити в потенційних позичальників скромні. Для 90% з тих, хто думає про кредит, прийнятна ставка – не вище 5% річних. Причому 45% хочуть до 2%, а ще 45% готові на 3-5%. Пільгові 3% “єОселі” в ці рамки вписуються, а от 7% – уже ні. З комерційною іпотекою все залежить від конкретного банку.
Навіщо все ж беруть кредит
Головна причина – швидше заїхати у своє житло, так кажуть 54%. Ще 44% приваблює пільгова державна програма, 43% – передбачувані платежі, і стільки ж – платежі в гривні без валютного ризику.
37% подобається платити поступово, без великої суми одразу, а 29% звертають увагу на потенційно вигідні умови. Тобто іпотека – це не лише про нестачу грошей, а й про те, щоб не чекати роками.
Чому відмовляються
Серед тих, хто не хоче ні іпотеки, ні розстрочки, 48% просто не хочуть боргів, а 45% – платити відсотки. Ще 33% зупиняє нестабільність і війна, 28% вважають умови невигідними, 23% хочуть накопичити самі.
Банкам і кредитним компаніям не довіряють 22%, а 21% не мають стабільного доходу для регулярних платежів.
Війна – головна перешкода
Якщо дивитися на всі бар’єри разом, на першому місці – воєнні ризики, їх назвали 56%. Далі високі ціни на житло (53%) та економічна невизначеність (42%). Недостатній дохід чи брак заощаджень заважають 35%, високі ставки – 32%, страх втратити роботу – 29%.
Російські атаки впливають на плани 78% опитаних. Для 51% суттєво, для 27% частково. Лише 15% кажуть, що обстріли їхніх планів не змінюють, а 7% не визначилися.
Тому попит є, але люди обережні. Навіть із грошима в кишені всі зважують безпеку конкретного міста й району.
Що могло б підштовхнути до іпотеки
Стабільна зарплата важливіша за дешевшу квартиру
Найчастіше люди кажуть, що їх переконало б зростання доходу чи стабільна робота – 39%. Нижча ставка мотивувала б 38%, надійна державна програма з гарантіями – 36%. Покращення економіки й безпеки назвали по 27%, а здешевлення квартир – 24%.
Коли ж попросили назвати лише одну головну умову, фінансова стабільність знову перемогла. Її обрали 29% проти 19% роком раніше. Нижчу ставку обрали 17%, надійну державну програму – 15%, а дешевші квартири – тільки 5%.
Отже, ціна важлива, але ще важливіше – бути певним, що зможеш платити.
Що перевірити перед купівлею
Чекліст покупця
Хоч би як ви платили, квартира коштує більше, ніж написано в оголошенні. Перед рішенням варто з’ясувати кілька важливих моментів.
- Повна вартість – разом з оформленням, страховками, комісіями й ремонтом.
- Щомісячні платежі – скільки і чи можуть вони змінитися.
- Дострокове погашення – чи можна і на яких умовах.
- Юридичний статус житла – хто власник, чи є обтяження, чи все гаразд із документами на будівництво й право власності.
- Наслідки прострочок – штрафи та інші санкції за договором.
Окремо подумайте, що буде, якщо частина доходу зникне. Кредитний договір від цього не зупиниться. А тим, хто платить своїми, варто заздалегідь підготувати документи про походження коштів для фінмоніторингу і правильно оформити розрахунки – не в день угоди, а раніше.
Що чекає ринок до кінця 2026 року
Попит є, але обережний
Інтерес до кредитів і розстрочки майже не змінився. У 2025 році таких покупців було 38%, а у 2026-му – 37%, тож про спад говорити не доводиться. Про “єОселю” знає дедалі більше людей, охочих нею скористатися теж побільшало, хоча умовами задоволені вже менше.
Для забудовників і продавців висновок простий. Покупці дивляться не лише на ціну квадратного метра, а й на перший внесок, графік платежів, доступність кредиту й швидкість оформлення.
Що буде з ринком далі, залежатиме від доходів, роботи, кредитних програм і війни, хоча прогнозу продажів на четвертий квартал опитування не дає.
Спершу впевненість, потім ключі
Бажання мати своє житло нікуди не поділося, але до угоди доходить далеко не завжди. Хтось розраховує на “єОселю”, хтось на розстрочку, хтось на заощадження. Різниця між ними – у тому, як платити і чи готова людина брати на себе борг на роки.
І саме стабільний дохід та впевненість, що вистачить на платежі, разом із безпековою ситуацією вирішать, скільки українців до кінця 2026 року перейдуть від мрій до справжньої покупки.
