Схоже, 2026 рік українська економіка закінчить майже там само, де й почала. Ціни при цьому повзуть угору: інфляція може перевалити за 10%, а ВВП застрягне біля нуля. Такий невеселий прогноз дав фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Причин кілька, і всі вони тиснуть одночасно. Гривня слабне, енергоносії дорожчають, а бізнесу доводиться витрачати все більше просто на те, щоб не зупинитися. У вересні річна інфляція вже дійшла до 10%, а за другий квартал економіка додала скромні 0,4%. Якщо нічого не зміниться, рік закінчиться зовсім не так, як улітку малював Нацбанк.
Економіка майже стоїть
Що кажуть цифри
Кущ вважає, що за підсумками року реальний ВВП покаже майже нуль. Простіше кажучи, країна виробить приблизно стільки ж, скільки торік.
Свіжа статистика цю версію підтримує. За уточненими даними Держстату, у другому кварталі ВВП виріс лише на 0,4% порівняно з квітнем-червнем 2025-го, а відносно першого кварталу – на 0,3% з урахуванням сезонності. Улітку ж НБУ чекав за рік +1,8%.
Здавалося б, нуль і 1,8% – різниця невелика. Але за цими відсотками – виробництво, продажі, інвестиції й ділова активність усієї країни.
Витрати ростуть, виробництво – ні
Бізнесу дедалі дорожче просто працювати. Зарплати, сировина, світло, доставка, ремонт пошкодженого обладнання, генератори на час відключень – усе це коштує грошей.
Ось простий приклад. Невелике виробництво витрачає 800 тисяч гривень на місяць. Витрати зросли на 15% – і вже треба 920 тисяч. Звідкись доведеться взяти зайві 120 тисяч, хоча замовлень, можливо, не побільшало.
І так скрізь – у харчовій промисловості, металургії, будівництві, торгівлі. Хтось відкладає купівлю нового обладнання, хтось згортає частину процесів. Компанії працюють, але економіка від цього не росте.
Інфляція вже 10%
Вересень усе змінив
Літо було спокійним: у липні ціни підросли на 0,3%, у серпні – на 0,1%. А у вересні за один місяць усе подорожчало в середньому на 2,1%.
У річному вимірі інфляція дійшла до 10%. Для порівняння: у серпні було 8,1%, у червні – 7,2%. З початку року, тобто від грудня 2025-го, ціни виросли на 8,4%, і попереду ще три місяці.
Яйця плюс 43,6%
Найбільше у вересні подорожчали продукти, і яйця тут поза конкуренцією – плюс 43,6% за місяць. Упаковка, яка коштувала 70 гривень, тепер тягне на 100.
Ось що ще помітно подорожчало у вересні:
- цукор – на 8,3%;
- пальне й мастила – на 5,2%;
- освітні послуги – на 17,4%;
- одяг і взуття – на 8,5%;
- водопостачання – на 5,6%, водовідведення – на 5,5%.
Дещо й подешевшало: фрукти на 5,7%, овочі на 2,3%. Але сезонні знижки загальну картину не врятували. Найболючіше це б’є по сім’ях, де більша частина зарплати йде на їжу, транспорт і комуналку – витрати, від яких не відмовишся.
Чи буде понад 10% до грудня
Тут є нюанс. Вересневі 10% – це порівняння з вереснем 2025-го, а не з початком 2026-го. Щоб інфляція за календарний рік перевищила 10%, за жовтень-грудень ціни мають разом додати трохи більше ніж 1,5%.
Чи так буде, залежить від світла, пального, імпорту й продуктів. Свою роль зіграють і передсвяткові покупки, коли попит на деякі товари традиційно змінюється.
Долар, пальне і світло
Курс б’є по цінниках
Головні ризики, за Кущем, – слабка гривня й дорога енергетика. Обидва чинники напряму піднімають витрати бізнесу.
Візьмімо підприємство, яке купує обладнання за 5000 доларів. За курсу 42 гривні це 210 тисяч, а за курсу 45 – уже 225 тисяч. Плюс 15 тисяч на одній покупці. Це умовний розрахунок, а не прогноз курсу, але він добре показує, чому долар впливає не лише на обмінники, а й на ціни в магазині.
Пальне дорожчає – дорожчає все
За вересень пальне подорожчало на 5,2%, а за рік – аж на 46,2%. Водіям це відчутно на заправці, але біда в тому, що пальне сидить у ціні майже кожного товару: вантажівки везуть продукти в супермаркети, фермери заливають дизель у техніку, заводи тримають на генераторах виробничі лінії.
Порахуймо. Вантажівка спалює 1500 літрів дизеля на місяць. Літр подорожчав на 4 гривні – і перевізник витрачає на 6000 гривень більше. Десять таких машин – уже 60 тисяч щомісяця. Рано чи пізно це опиниться в ціні доставки, а потім і на полиці.
Відключення теж коштують
Коли пропадає світло і підприємство переходить на генератор, собівартість росте через пальне й обслуговування. Пекарні дорожче пекти хліб, холодильному складу – тримати продукти, а цілодобові виробництва втрачають продуктивність через вимушені зупинки. НБУ вже прямо пов’язав вересневий стрибок цін із російськими ударами по виробництвах, складах і логістиці та з дорожчим пальним.
Зарплата та сама, а грошей менше
Що показує чек у магазині
Більшість людей розуміє інфляцію не з графіків, а з чека: набір продуктів той самий, а сума інша. У серпні 2026-го середня зарплата була 31 892 гривні. Але “середня” – не значить, що стільки отримує більшість, і головне навіть не сума, а що на неї можна купити.
Уявімо сім’ю, яка витрачає 15 тисяч на місяць на їжу, проїзд, побутові дрібниці й послуги. Ціни виросли на 10% – і треба вже 16 500. Плюс 1500 гривень щомісяця, тобто 18 тисяч за рік. Якщо зарплата не виросла, доведеться різати відпочинок, великі покупки чи заощадження.
До того ж кожен відчуває інфляцію по-своєму. Хто багато їздить – по пальному, сім’я з дітьми – по навчанню, продуктах та одязі.
Чи врятують підвищення зарплат
У липні НБУ прогнозував, що реальні зарплати за рік зростуть більш як на 12%. Але ринок праці дуже різний. Де бракує людей, роботодавці піднімають зарплати, щоб утримати персонал. А там, де продажі слабкі, грошей на це просто немає.
Приклад: зарплату 25 тисяч підняли на 5% – виходить 26 250. Але якщо ціни виросли на 10%, на ці гроші можна купити менше, ніж до підвищення. Тож усе вирішує, що росте швидше – зарплата чи ціни.
НБУ проти Куща: два сценарії
Що чекав Нацбанк
У липневому Інфляційному звіті НБУ закладав на 2026 рік зростання економіки на 1,8% та інфляцію 10%. Розраховували на великі державні видатки, розвиток оборонного виробництва і кращі врожаї. На 2027-й прогноз інфляції – 6,9%, на 2028-й – повернення до цільових 5%, а ВВП мав би прискоритися до 2,8-3% на рік.
Проте ці цифри писали влітку. Відтоді вереснева інфляція вийшла вищою за траєкторію НБУ, а ризики для енергетики й логістики нікуди не ділися. Кущ, по суті, описує гірший сценарій, у якому дорогі ресурси й тиск на курс гальмуватимуть економіку до кінця року.
Бюджет тримається на допомозі
Коли економіка не росте, фінансова стабільність держави важить ще більше. Гроші потрібні на оборону, соцпрограми, медицину, освіту, інфраструктуру. Раніше Кущ оцінював дефіцит бюджету приблизно в 27 млрд доларів, хоча й казав, що на квартал-два ресурсів на основні зобов’язання вистачить.
Без міжнародної допомоги все одно не обійтися, бо власних грошей на всі видатки замало. За словами Куща, після домовленостей про фінансування потрібні швидкі практичні рішення. І важлива не лише сума допомоги, а й те, коли вона надходить: вчасні гроші дозволяють уряду планувати витрати без сюрпризів.
Що вирішать останні місяці року
Жовтень, листопад і грудень покажуть, наскільки Кущ влучив. Зараз річна інфляція вже 10%, а економіка росте ледь-ледь.
Багато залежить від енергетики: що частіше бізнес сидітиме на генераторах, то вищими будуть витрати. Тиску можуть додати ціни на нафту, курс і вартість імпорту. А показники промисловості, торгівлі та сільського господарства підкажуть, чи здатна економіка хоч трохи розігнатися наприкінці року.
Поки що інфляція понад 10% і нульовий ВВП – це прогноз аналітика. Офіційна статистика підтверджує і швидке подорожчання, і слабке зростання, але остаточні цифри 2026 року ми побачимо лише після його завершення.
