Українці знову помічають неприємні зміни на цінниках. Продукти, пальне, транспорт і навіть звичні послуги поступово стають дорожчими. І це вже не просто відчуття після чергового походу до супермаркету. Інфляція в Україні у вересні 2026 року прискорилася до 10% у річному вимірі, хоча ще в серпні становила 8,1%.
За один місяць споживчі ціни підскочили на 2,1%. Для економіки це досить відчутне зростання. Національний банк України визнав, що ситуація виявилася складнішою, ніж передбачалося влітку.
Причин одразу кілька. Російські атаки на підприємства та склади, дорожче пальне, проблеми з перевезеннями й додаткові витрати виробників. Усе це поступово потрапляє в кінцеву вартість товарів, за які платять звичайні покупці.
Інфляція в Україні прискорилася. Що показали нові цифри
Ще наприкінці літа здавалося, що зростання цін дещо заспокоїлося. У серпні місячна інфляція становила лише 0,1%. Проте вересень швидко змінив картину.
За даними Держстату, споживчі ціни у вересні зросли на 2,1% порівняно із серпнем. У річному вимірі інфляція досягла 10%. Причому подорожчання торкнулося не якоїсь однієї категорії, а цілої низки товарів і послуг.
Для порівняння, у червні річна інфляція становила 7,2%, у липні піднялася до 7,7%, а в серпні досягла 8,1%. Тобто за три місяці показник збільшився майже на три відсоткові пункти.
Щоб зрозуміти масштаб змін, достатньо простого прикладу. Якщо торік певний набір покупок коштував 3 000 гривень, то за рівномірного подорожчання на 10% сьогодні за нього довелося б заплатити вже 3 300 гривень.
Звісно, це умовний розрахунок. Насправді одні продукти дорожчають швидше, інші повільніше, а деякі навіть дешевшають. Проте загальна тенденція залишається помітною.
Чому зростають ціни. НБУ назвав основні причини
Національний банк пояснює, що нинішнє прискорення інфляції пов’язане не лише зі звичайними сезонними коливаннями. Значну роль відіграють наслідки війни та збільшення витрат українського бізнесу.
Підприємствам доводиться працювати в умовах постійних ризиків. Пошкоджена інфраструктура, порушені маршрути доставки та необхідність відновлювати виробництво збільшують собівартість продукції.
Уявімо звичайного виробника молочних продуктів. Йому потрібно закупити сировину, забезпечити роботу холодильників, виготовити продукцію та доставити її до магазинів. Якщо дорожчає електроенергія або пальне, витрати зростають одразу на кількох етапах.
А коли через обстріли доводиться змінювати маршрути чи шукати інший склад, ситуація ускладнюється ще більше.
Бізнес не завжди може покривати ці витрати власним коштом. Тому частину додаткового фінансового навантаження поступово закладають у роздрібні ціни.
Російські удари впливають навіть на вартість продуктів
Зв’язок між пошкодженим складом і ціною продуктів у магазині не завжди очевидний. Але він цілком реальний.
Якщо підприємство втрачає складські приміщення, йому доводиться орендувати нові. Іноді продукцію потрібно перевозити на більші відстані, використовувати додатковий транспорт або обладнання для зберігання.
Особливо це стосується швидкопсувних товарів. М’ясо, риба, молочні продукти та заморожені напівфабрикати потребують стабільних умов зберігання.
Будь-які перебої в роботі холодильного обладнання чи транспорту збільшують витрати постачальників. Згодом це може позначитися й на цінниках у торговельних мережах.
Пальне подорожчало на 46,2%. Чому це відчують усі
Один із найпомітніших показників вересневої статистики стосується пального. За оцінкою НБУ, його вартість за рік зросла на 46,2%.
Причиною стали різкі коливання цін на міжнародному ринку нафтопродуктів. Спочатку зміни відчули гуртові постачальники, а потім вони дісталися українських автозаправок.
Найбільше дорожчали бензин і дизельне пальне. Автомобільний газ також додав у ціні, але повільніше.
Для водіїв це означає більші витрати на заправку автомобіля. Наприклад, якщо раніше повний бак коштував 2 000 гривень, то після подорожчання на 46,2% аналогічна кількість пального обійшлася б у 2 924 гривні.
Однак наслідки не обмежуються автомобілістами.
Дизель використовують фермери під час польових робіт. Вантажівки щодня перевозять продукти між містами, а кур’єрські служби доставляють замовлення покупцям. Коли пальне дорожчає, усі ці послуги стають витратнішими.
Саме тому ціни на пальне в Україні впливають практично на весь споживчий ринок, навіть якщо людина взагалі не має автомобіля.
Продукти харчування знову дорожчають. Що відбувається в магазинах
Восени покупці традиційно очікують дешевших овочів і фруктів. З’являється новий урожай, ринки наповнюються сезонною продукцією, а вибір стає більшим.
Та цього року сезонний чинник не зміг повністю стримати подорожчання.
За даними НБУ, зростання цін на сирі продукти харчування прискорилося до 6,7% у річному вимірі. На ситуацію вплинули менші врожаї окремих культур, скорочення запасів і збільшення виробничих витрат.
Яйця знову дорожчають після літнього здешевлення
Особливо помітною стала зміна вартості яєць.
Протягом трьох місяців вони дешевшали, але у вересні ситуація різко змінилася. За даними Держстату, ціни на яйця лише за місяць підскочили на 43,6%.
Причини пов’язані не тільки із сезонним попитом. Птахофабрики витрачають більше грошей на корми, енергоносії та забезпечення роботи виробництва.
Навіть незначне збільшення витрат на утримання птиці стає відчутним, коли йдеться про великі господарства.
До того ж виробники мають оплачувати транспортування, пакування та зберігання продукції. Усе це впливає на кінцеву вартість десятка яєць.
Овочі борщового набору теж опинилися під тиском
Картопля, капуста, буряк і морква залишаються продуктами щоденного попиту. Тому навіть невеликі зміни їхньої вартості швидко помічають покупці.
Нацбанк звертає увагу на менші врожаї та запаси окремих овочів борщового набору. Через це річне подорожчання такої продукції залишається відчутним.
З огірками ситуація дещо інша. Восени відкритий ґрунт поступово перестає забезпечувати ринок достатньою кількістю продукції. Натомість зростає роль тепличних господарств, де витрати на виробництво часто вищі.
Водночас окремі овочі та фрукти у вересні все ж дешевшали. Це звичайна сезонна ситуація, коли збільшення пропозиції тимчасово знижує ціни.
Тому говорити, що абсолютно всі продукти стали дорожчими, було б неправильно. Проте загальний тиск на продовольчому ринку посилився.
М’ясо, риба та молочні продукти теж відчувають подорожчання
Виробникам м’ясної та молочної продукції дедалі складніше утримувати попередню собівартість.
Корми, пальне, електроенергія, пакування та перевезення потребують додаткових витрат. І якщо раніше підприємство могло частково компенсувати їх власним коштом, то за тривалого зростання витрат це робити важче.
Зокрема, на вартість свинини впливають скорочення поголів’я та попит із боку переробних підприємств.
А для молочної галузі важливі не лише закупівельні ціни на сировину, а й безперебійна робота холодильного обладнання.
Не лише продукти. Які товари подорожчали найпомітніше
Вересень приніс додаткові витрати й тим, хто оновлював гардероб до осені.
За статистикою, одяг та взуття разом подорожчали на 8,5% за місяць. Окремо одяг додав 9,4%, а взуття 7,6%.
Частково це пояснюється сезонністю. Літні розпродажі завершуються, а на полицях з’являються нові осінні колекції з іншими цінами.
Водночас на вартість товарів впливають міжнародні закупівлі, транспортні витрати та умови роботи торговельних мереж.
Загалом непродовольчі товари за рік подорожчали на 2,4%. Тобто окремі сезонні категорії продемонстрували значно швидше місячне зростання, ніж непродовольчий ринок загалом у річному вимірі.
Послуги стали дорожчими на 13,7%
Подорожчання торкнулося не лише товарів. За даними Національного банку, вартість послуг у вересні була на 13,7% вищою, ніж роком раніше.
Це відчувається в багатьох повсякденних ситуаціях. Поїздка громадським транспортом, оренда житла, навчання або звернення до сервісних компаній можуть потребувати більших витрат.
Причини різні. Одні підприємства підвищують ціни через дороге пальне, інші через оренду приміщень, зарплати працівників та операційні витрати.
Навчання у вишах помітно подорожчало
Вересень традиційно приносить перегляд вартості освітніх послуг. І цього року зміни виявилися досить суттєвими.
За даними Держстату, освітні послуги за місяць подорожчали на 17,4%. При цьому вартість навчання у закладах вищої освіти збільшилася на 23,3%.
Одна з причин, яку називає НБУ, полягає у збільшенні витрат на оплату праці викладачів.
Для сімей, які оплачують контрактне навчання, такі зміни можуть означати суттєве додаткове навантаження.
Наприклад, якщо рік навчання раніше коштував 30 тисяч гривень, то після підвищення на 23,3% аналогічна сума становила б майже 37 тисяч гривень. Це умовний приклад, але він добре показує масштаб можливих витрат.
Оренда житла та транспорт також додають у ціні
Національний банк пов’язує подорожчання оренди житла, зокрема, з внутрішньою міграцією населення.
У містах, куди переїжджає більше людей, попит на квартири може збільшуватися швидше за пропозицію. Це створює умови для підвищення орендної плати.
Зростають і транспортні витрати. Дорожче пальне збільшує собівартість перевезень, а в окремих містах на тарифи впливають рішення місцевої влади.
Адміністративно регульовані ціни загалом прискорили зростання до 13,6% у річному вимірі. Серед чинників Нацбанк називає подорожчання громадського транспорту, водопостачання та алкогольних напоїв.
Базова інфляція досягла 8,8%. Чому НБУ звертає на це увагу
Окрім загального зростання цін, Національний банк стежить за так званою базовою інфляцією.
Це показник, який допомагає побачити стійкіші зміни вартості товарів і послуг без частини сезонних та адміністративних коливань.
У вересні базова інфляція в Україні прискорилася до 8,8%. У серпні вона становила 8,1%.
Якщо пояснювати простіше, справа вже не тільки в сезонному подорожчанні огірків чи яєць. Ціновий тиск поширюється на товари, вартість яких зазвичай змінюється спокійніше.
Зокрема, оброблені продукти харчування за рік подорожчали на 10,7%.
Відчутний внесок у цю динаміку зробили ковбасні вироби, сири, риба, морепродукти та безалкогольні напої.
Для НБУ така статистика важлива, адже вона показує, наскільки глибоко зростання витрат виробників впливає на економіку.
Як інфляція впливає на зарплати та сімейні бюджети
Коли ціни зростають швидше за доходи, купівельна спроможність грошей зменшується. Це добре помітно навіть без складних економічних розрахунків.
Припустімо, родина витрачала на продукти 10 тисяч гривень щомісяця. Якщо саме її набір покупок подорожчав на 10%, для придбання тих самих товарів потрібно вже 11 тисяч гривень.
За рік додаткові витрати в такому умовному прикладі становили б 12 тисяч гривень.
І це лише продукти, без урахування пального, транспорту, одягу, оренди чи інших платежів.
Особливо відчутним подорожчання може бути для людей із фіксованими доходами. Якщо зарплата або пенсія не змінюється, доводиться перерозподіляти витрати.
Водночас офіційні 10% інфляції не означають, що кожна сім’я витрачає рівно на 10% більше. Усе залежить від того, які саме товари та послуги вона купує.
Як зростання інфляції впливає на кредити та депозити
Подорожчання товарів і послуг має наслідки й для фінансового ринку.
Щоб стримувати інфляційний тиск, Національний банк використовує облікову ставку та інші інструменти монетарної політики.
Облікова ставка впливає на умови, за яких банки залучають і надають кошти. Від неї опосередковано залежать процентні ставки за гривневими депозитами та кредитами.
Чи можуть подорожчати кредити
Коли процентні ставки залишаються високими, нові банківські позики можуть коштувати дорожче.
Для підприємців це особливо важливо. Бізнесу потрібні кошти на закупівлю товарів, обладнання, розширення виробництва або поповнення обігового капіталу.
Якщо фінансування дорожчає, підприємства змушені уважніше планувати витрати.
Однак підвищення облікової ставки не означає, що платежі за всіма раніше оформленими кредитами автоматично зростуть. Усе залежить від умов договору, зокрема від того, чи є процентна ставка фіксованою.
Чи вигідніше зберігати гроші на депозитах
Для власників гривневих заощаджень важливим залишається співвідношення депозитної дохідності та інфляції.
Наприклад, якщо вклад приносить 12% річних, а ціни за той самий період зростають на 10%, номінальна ставка перевищує інфляцію. Проте фактична дохідність залежить і від податків на процентний дохід.
Саме тому висока ставка за вкладом не завжди означає настільки ж велике збільшення реальної купівельної спроможності заощаджень.
Чи вплине прискорення інфляції на курс долара
Після новин про зростання цін закономірно виникає ще одне питання. Чи не почне швидше дорожчати долар?
Прямої залежності тут немає. Інфляція та курс валют в Україні пов’язані, але не змінюються автоматично в одному напрямку.
На валютний ринок одночасно впливають зовнішня торгівля, міжнародна фінансова допомога, попит на іноземну валюту та політика Національного банку.
Водночас валютний курс може позначатися на цінах імпортних товарів.
Наприклад, якщо українська компанія закуповує обладнання або продукцію за кордоном, коливання вартості іноземної валюти впливають на її витрати у гривнях. Згодом це може відобразитися і на кінцевій ціні.
Тому для бізнесу важливі не лише поточні показники інфляції, а й передбачуваність валютного ринку.
Прогноз інфляції НБУ на кінець 2026 року
Ще в липні Національний банк прогнозував, що до кінця 2026 року інфляція становитиме 10%. На 2027 рік регулятор очікував її уповільнення до 6,9%.
Однак вересневі дані показали, що фактичне зростання цін випереджає липневу прогнозну траєкторію.
Це не означає, що річний показник обов’язково продовжить підвищуватися щомісяця. Інфляція залежить від багатьох чинників, частина з яких може змінюватися досить швидко.
НБУ попереджає, що високі витрати на пальне, транспортування та зберігання продукції продовжуватимуть підтримувати ціновий тиск найближчими місяцями.
Серед найбільш важливих ризиків залишаються подальші атаки на інфраструктуру, коливання світових цін на енергоносії та можливі проблеми з постачанням товарів.
Коли НБУ оприлюднить новий прогноз
Національний банк планує представити оновлений макроекономічний прогноз 29 жовтня 2026 року.
Детальніший Інфляційний звіт очікується 5 листопада. Саме в ньому регулятор має розкрити оцінки економічних ризиків і перспектив подальшого зростання цін.
Поки що останні показники свідчать про посилення інфляційного тиску. Високі ціни на пальне, проблеми з логістикою та зростання витрат виробників продовжують впливати на вартість товарів і послуг.
Наступні місяці покажуть, чи почне інфляція поступово сповільнюватися, чи український споживчий ринок увійде в зиму з новою хвилею подорожчання.
