Як працюватиме нова державна програма страхування бізнесу від воєнних ризиків?
Міністерство економіки пропонує модель за принципом First Loss при якій держава бере на себе перший рівень збитків, а приватні страховики покривають наступні шари ризику. Ідея полягає в тому, щоб зменшити первинну невизначеність для ринку перестрахування і зробити покриття для великих активів доступнішим. Заступник міністра Єгор Перелигін розповів про цей підхід у подкасті «Що з економікою?».
Наразі в якості базових параметрів розглядають внесок підприємства близько 2% на рік від суми, яку воно хоче застрахувати, та максимальне державне покриття на рівні $10 млн для одного підприємства. Це означає, що підприємство з активами дорожчими за $10 млн все одно може отримати страхування на більшу суму, але державна частина матиме встановлений ліміт. Параметри ще не остаточні і можуть змінитися в ході доопрацювання моделі.
Звідки візьмуться гроші на страховий пул і що зміниться з ПДВ?
Мінекономіки планує сформувати щорічний страховий пул обсягом від $1 млрд до $4 млрд. Одним із головних джерел фінансування розглядають підвищення ПДВ з 20% до 21% на період дії воєнного стану. За розрахунками відомства таке підвищення може приносити приблизно $1−1,2 млрд на рік і покривати близько чверті або третини потрібного пулу коштів.
Решту планують залучати від міжнародних партнерів і донорів. Серед інших варіантів Перелигін називав роботу із санкційними активами та пільгове кредитування від міжнародних фінансових установ. Міністерство підкреслює що мова йде не про покриття поточних видатків, а про механізм компенсації збитків для відновлення виробництв, релокації і створення нових активів.
Хто і які активи можуть потрапити під страхування і як це змінить ринок?
У фокусі державної програми насамперед фіксовані активи підприємств важливі для роботи економіки. Йдеться про виробничі потужності, енергогенерацію та енергодистрибуцію, логістику, дистрибуційні та ритейл-центри, а також паливний комплекс. Товари на складах за поточною концепцією страхувати не планують, покриття має поширюватися на сам склад як будівлю та конструкції.
Причина державного втручання полягає в обмеженій пропозиції перестрахування на зовнішніх ринках та високій ціні такого покриття для українських активів. Для обʼєктів на лівому березі Дніпра вартість може сягати 8−12% і в окремих випадках до 15%. При цьому перестраховики часто готові брати на себе лише невеликі обсяги ризику. Саме тому механізм First Loss має знизити первинну вартість для страхування великих підприємств і стимулювати приватний ринок брати на себе наступні рівні ризику.
Перший досвід застосування такого підходу вже є в межах постанови № 1541 для підприємств у прифронтових регіонах. За словами Перелигіна за першою компонентою програми вже є понад 700 заявок. Це підтверджує практичну корисність моделі і дає міністерству основу для масштабування на всю країну.
Яким буде вплив підвищення ПДВ і програми на громадян, курс гривні та ціни?
Мінекономіки оцінює що підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати до споживчої інфляції близько 0,6−0,8%. Перелигін назвав реалістичною цифру приблизно 0,8%. Ця зміна має бути тимчасовою і діяти лише на період воєнного стану, після чого ставка за задумом повернеться до 20%, але механізм повернення ще потрібно визначити.
Для звичайної людини підвищення ПДВ означає здорожчання товарів і послуг що підлягають оподаткуванню. Вищі ціни знижують купівельну спроможність заощаджень у гривні і можуть вплинути на попит населення на іноземну валюту або інші інструменти збереження вартості. У випадку оплати карткою чи при обміні готівки людям варто очікувати загального зростання витрат на щоденні покупки але не робити власних прогнозів курсу валют без посилань на конкретних експертів чи банки.
Якщо міжнародні партнери не забезпечать додаткові кошти програма має можливість працювати у змінених масштабах або з іншим рівнем державної компенсації. Чинний механізм за постановою № 1541 залишатиметься в дії поки не відбудеться поступова заміна на більш універсальну програму, процес якої може тривати близько року-півтора. Паралельно уряд також працює над програмою за постановою № 594 яка має здешевити кредитування на 5,5 відсоткового пункту і дозволити великим підприємствам отримувати кредити до 1 млрд грн строком до семи років для відновлення або розширення потужностей.
