Українським банкам, схоже, поки зарано сподіватися на послаблення податкового тиску. У Верховній Раді вирішили подовжити для них 50-відсоткову ставку на прибуток і на 2027 рік. У вівторок, 27 жовтня, народні депутати проголосували за відповідний законопроєкт №15262 у першому читанні — “за” віддали голоси 265 обранців.
Про це повідомив перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.
Утім, крапку в цій історії ще не поставлено. Попереду – друге читання та можливі правки від депутатів. Тож нові правила запрацюють лише після того, як документ пройде всі парламентські процедури та отримає підпис Президента.
Чому саме 50% і чому знову?
Сьогодні банки вже працюють за підвищеною ставкою – у 2026 році вони й так віддають до держбюджету половину свого оподатковуваного прибутку. Наразі цю норму просто хочуть пролонгувати ще на один рік.
Для розуміння масштабу: звичайний український бізнес сплачує 18%. Але для банківського сектору діють зовсім інші правила гри.
Причина банальна й жорстка – гроші на війну. Державі потрібні додаткові ресурси на оборону, безпеку та фінансування воєнного стану, тому уряд і парламент знову звертають увагу на найприбутковіший сектор економіки.
Важливе уточнення: 50% нараховується саме на чистий прибуток, розрахований за податковими правилами. Це не означає, що держава забирає половину всіх коштів банків. Депозити, видані кредити чи звичайні карткові перекази під це оподаткування взагалі не підпадають.
Тимчасове табу на старі збитки
Законопроєкт №15262 зачіпає ще один болючий для банків момент — можливість списувати збитки минулих років.
Зазвичай підприємства можуть зменшувати поточний оподатковуваний прибуток за рахунок попередніх фінансових втрат. Проте для банків цю “опцію” тимчасово поставили на паузу, і тепер паузу хочуть продовжити до кінця 2027 року.
Якщо проєкт ухвалять в цілому, картина виглядатиме так:
- Ставка податку – залишається 50%.
- Минулі збитки – списувати для зменшення податків заборонено.
- Повернення до нормального режиму – очікується не раніше 1 січня 2028 року.
Скільки це принесе державі?
Мова йде про колосальні суми. У проєкті державного бюджету на 2027 рік очікувані надходження від банків уже пораховані.
За попередніми оцінками, лише за перші три квартали 2027 року фінсектор має поповнити скарбницю на 38,5 мільярда гривень.
Звісно, це лише орієнтир. Підсумкова цифра повністю залежатиме від того, скільки банки реально зароблять протягом року: буде більший прибуток – бюджет отримає більше, просяде ринок – зменшаться й надходження.
Що це означає для звичайних українців?
У багатьох одразу виникає логічне запитання: чи не перекладуть банки свої податкові витрати на плечі клієнтів через нові комісії чи високі відсотки?
Коротка відповідь – ні, автоматичного подорожчання послуг не буде. Сам законопроєкт №15262 не містить жодних вимог підвищувати ставки за кредитами чи вводити нові збори за депозитами.
Звісно, коли банк віддає чималу частину прибутку державі, у нього залишається менше коштів на внутрішній розвиток, дивіденди чи покриття ризиків. Тож банки точно врахують ці обмеження у своїх бізнес-планах.
- Що буде з кредитами? Прямого впливу немає. Вартість позик залежить перш за все від облікової ставки НБУ, ризиків неповернення боргів та загальної ситуації в економіці, а не від податку на прибуток.
- Що буде з депозитами? Тут також без сюрпризів. Відсотки за вкладами банки визначатимуть самостійно, орієнтуючись на власну потребу в залученні коштів клієнтів.
Історія питання та що далі
Податкові “гірки” для банків тривають уже не перший рік. У 2023 році для них уперше ввели 50% податку на прибуток, у 2024-му умови коригували, а у 2026-му знову повернули 50%. Наразі історію просто продовжують.
Нагадаємо, законопроєкт №15262 зареєстрували ще 20 травня 2026 року за ініціативи голови податкового комітету Данила Гетманцева та групи нардепів. У червні документ пройшов комітет, а 27 жовтня подолав перше читання.
Тепер на проєкт чекає підготовка до другого читання, де можливі гарячі дискусії та правки. О остаточних умовах для банків на 2027 рік можна буде говорити лише після фінального голосування в залі та підпису Президента.
