Підкомітет Верховної Ради з питань державної безпеки, оборони та оборонних інновацій повідомив, що Україна провела щонайменше три випробування систем екзоатмосферного перехоплення, призначених для знищення балістичних ракет за межами атмосфери. Серед випробуваних рішень були запуск перехоплювачів із висотних літаків.
Навіщо потрібні перехоплювачі для ближнього космосу
Необхідність таких систем пов’язана з російською ракетою «Орєшнік», яка під час польоту виходить у ближній космічний простір і розділяється на кілька бойових блоків. Перехоплення до розділення дає змогу уражати одну ціль замість багатьох після розділення.
Під час удару по Дніпру 21 листопада 2024 року ракета подолала відстань від району Астраханської області до цілі приблизно за 15 хвилин, а на заключній ділянці її швидкість перевищувала 11 Махів — близько 13 600 км/год, або 3,7 км/с. Така швидкість і траєкторія скорочують час для реагування існуючих систем ППО та ПРО.
Особливість українських випробувань — запуски з висотних літаків
Українські випробування відрізняються застосуванням висотних літаків як платформи для запуску перехоплювачів. Такий підхід дає змогу гнучкіше обирати місце старту і піднімати перехоплювач на висоту перед початком його самостійного польоту.
Принцип екзоатмосферного перехоплення не новий і застосовується або розробляється в інших країнах, але більшість відомих систем запускають з землі або з кораблів. Серед міжнародних прикладів згадують системи Arrow 3, GMD та SM-3, а також європейський проєкт Bliksem EXO, який станом на 2026 рік перебуває на стадії розробки.
Статус розгортання і супутникова інфраструктура
Під час виступу сказали, що поки не оприлюднено технічні характеристики систем, не повідомляють про підтверджені ураження реальних цілей і одним із головних обмежень залишається фінансування. Розглядається можливість серійного виробництва, але немає публічної інформації про терміни розгортання, вартість, дальність перехоплення та готовність до бойового застосування.
Паралельно розвивають власну супутникову інфраструктуру: у жовтні компанія HIMERA спільно з данською GomSpace запустила тестовий супутник OBRIA NANO як перший апарат майбутньої мережі зв’язку, яку попередньо планують довести до близько 245 супутників.
Таким чином, у країни одночасно присутні роботи над засобами протидії ракетам у ближньому космосі та створення власної мережі супуткового зв’язку.
