Асоціація українських банків презентувала результати дослідження, яке аналізує вплив підвищення податків для банків на економіки низки країн ЄС. Презентацію проводив віцепрезидент асоціації Сергій Мамедов, який представив висновки на основі міжнародних кейсів.
Огляд дослідження та перелік кейсів
Автори проаналізували понад 50 випадків підвищеного оподаткування банківського сектору в різних країнах за останні 25 років і детально розглянули п’ять прикладів: Польща, Угорщина, Італія, Румунія та Велика Британія.
У роботі виокремили ситуації, коли додаткові податки давали бюджетні надходження, але водночас мали побічні наслідки для кредитування, структури власності та ринкової капіталізації банків.
Польща: податок на активи 2016 року і зміни в кредитуванні
У 2016 році в Польщі ввели додатковий податок на банківські активи приблизно 0,44% річних, при цьому банки й надалі сплачували звичайний податок на прибуток. Сергій Мамедов зауважив: «Але тут є одна дуже цікава деталь. Державні облігації звільнили від нового податку. Тобто для банків створили ситуацію, за якої вкладати кошти в державні цінні папери стало вигідніше з погляду оподаткування, ніж нарощувати кредитування бізнесу», - каже Сергій Мамедов.
За наведеними даними, обсяг кредитування підприємств упав з 17,7% ВВП у 2015 році до 16,8% у 2019-му, а пізніше, за оцінкою президента Спілки банків Польщі Тадеуша Бялека, сягнув історичного мінімуму в 12% ВВП у 2024 році. Натомість обсяг банківського фінансування держави зріс із 16,3% до 19,5% ВВП у той самий період, а частка іноземного капіталу в активах знизилась із близько 59% наприкінці 2015 року до 42,6% восени 2025 року.
Угорщина: тимчасовий збір 2010 року став довгостроковим
У 2010 році в Угорщині ввели тимчасовий збір із банківських активів зі ставкою для великих банків близько 0,5% (пізніше - 0,53%). Міжнародний валютний фонд тоді назвав цей податок непропорційно великим.
Згодом до системи додали податок на фінансові транзакції (2013) і податок на надприбутки банків (2022). У 2026 році для останнього встановлено ставки 10% і 30% залежно від розміру бази оподаткування. Обсяг кредитів приватному сектору з приблизно 60% ВВП до світової кризи знизився до близько 33% у 2016 році і залишався на рівні 30-35% ВВП у 2024-2025 роках; пом’якшення податкового навантаження у 2015 році дозволило частково відновити кредитування у 2016-2017 роках.
Італія: 40% податок на надприбутки та реакція ринку
У 2023 році в Італії анонсували 40-відсотковий податок на надприбутки банків, після чого ринок втратив близько 10 млрд євро капіталізації. Уряд дозволив банкам не платити податок грошима, а спрямувати кошти в спеціальний резерв капіталу, і майже всі великі банки так і вчинили.
Як наслідок, замість приблизно 3 млрд євро очікуваних надходжень бюджет отримав практично нуль. Пізніше Італія запровадила інші інструменти оподаткування, але первинна дискусія та ринкова реакція показали значний ефект на капіталізацію сектору.
Румунія: «податок на жадібність», ринкова паніка та слабкі надходження
Наприкінці 2018 року уряд Румунії ввів так званий «податок на жадібність», прив’язавши його до міжбанківської процентної ставки: чим вища ставка, тим більше платили банки. Через це зміна вартості грошей на ринку автоматично збільшувала податковий тиск на банківську систему.
Реакція була миттєвою: за один день фондовий індекс упав приблизно на 11%, а акції великих банків обвалилися на 17-20%. Уряд пізніше пом’якшив правила, а потім скасував податок; замість очікуваних 3,4-3,6 млрд леїв бюджет отримав близько 444 млн.
