Ракета знищила склад, цех простоює, верстати згоріли разом із замовленнями на кілька місяців уперед. Для тисяч українських підприємців це не гіпотетична ситуація. Мін’юст підготував для бізнесу пам’ятку про те, як зафіксувати руйнування, порахувати втрати і зібрати докази, щоб потім вимагати компенсацію.
Масштаби вражають. За даними міністерства на 22 жовтня, лише за січень-вересень 2026 року експертні установи підтвердили збитки від російської агресії на понад 6 трильйонів гривень. Проте це сума висновків експертів, а не виплачених грошей. Підтверджений збиток ще не означає, що компенсацію виплатять автоматично.
Що можна зарахувати до збитків
Ідеться не тільки про зруйновані будівлі. Підприємство може задокументувати пошкоджене чи знищене майно, тобто цехи, склади, магазини, техніку, транспорт і товар. Можна врахувати й витрати на ремонт і відновлення, прибуток, який не вдалося отримати через зупинку роботи, а також гроші, витрачені на евакуацію бізнесу в інший регіон. Окремо Мін’юст згадує незаконне використання інтелектуальної власності компаній на окупованих територіях.
Спершу знімати, потім прибирати
Після удару першим бажанням є швидко розгребти завали й відновити роботу. Але якщо одразу перекрити дах і вивезти пошкоджене обладнання на металобрухт, через кілька місяців експертові буде дуже важко встановити, що саме і наскільки постраждало. Тому, якщо це безпечно, пошкодження варто зафіксувати ще до ремонту. Якщо ж на території можуть бути нерозірвані боєприпаси, на об’єкт заходять тільки з дозволу відповідних служб.
Знімати потрібно все: будівлю загалом, кожне приміщення, кожен верстат і залишки товару. Знадобляться й інші документи:
- документи про право власності чи користування майном;
- акти огляду, обстеження та інвентаризації;
- договори купівлі техніки й товарів, накладні та рахунки;
- матеріали поліції або ДСНС, якщо вони виїжджали на місце;
- кошториси й чеки на ремонт, висновки оцінювачів і експертів.
Якщо частина паперів згоріла або залишилася в окупації, допомогти можуть електронні архіви, банківські виписки та копії документів у контрагентів. Компанії, чиє майно опинилося на окупованій території, мають зберігати все, що доводить наявність цього майна до окупації, а також будь-які фото чи відомості про те, що з ним сталося далі.
Упущена вигода найскладніша
Довести, що бізнес недоотримав гроші, значно важче, ніж показати згорілий склад. Самого факту простою недостатньо. Потрібно показати, скільки компанія реально могла заробити за звичайних умов, і довести, що прибутку не стало саме через війну, а не через падіння попиту чи інші ринкові причини.
У пам’ятці наводять простий приклад. Меблева фабрика мала контракт на 2 мільйони гривень, а виконання коштувало б 1,5 мільйона. Отже, втрачений прибуток становить орієнтовно 500 тисяч, а не всі 2 мільйони. Остаточно цю суму визначає експерт, який враховує, чи було реальним виконання договору, і віднімає витрати, яких компанія через зупинку не понесла. Підтвердженням слугують фінансова звітність за попередні періоди, договори, замовлення та дані про виробничі потужності.
Хто рахує збитки
Офіційно розмір шкоди найчастіше визначають судові експерти. В установах Мін’юсту проводять будівельно-технічні, економічні, товарознавчі та транспортні експертизи. Будівельник оцінить, у скільки обійдеться відновлення цеху, товарознавець порахує вартість майна, а економіст проаналізує фінансові втрати. Попит на такі послуги зростає: за весь 2025 рік провели 3600 експертиз, а за дев’ять з половиною місяців 2026-го вже понад 4500. Міністр юстиції Денис Маслов наголосив, що саме експертиза дає бізнесу змогу обґрунтувати суму шкоди.
Найчастіші помилки стосуються доказів. Компанія вказує, що обладнання коштувало кілька мільйонів, але не має ні договору купівлі, ні технічних даних. Інша поширена проблема полягає в тому, що одну й ту саму втрату рахують двічі, наприклад повну вартість знищеного верстата і водночас витрати на його ремонт.
Як подати заяву через “Дію”
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Росії, з 30 вересня приймає заяви за всіма 43 категоріями. Він охоплює шкоду, завдану з 24 лютого 2022 року. З 10 вересня відкрита категорія C3.3 “Переміщення (евакуація) бізнесу”. Вона стосується не лише витрат на переїзд, як-от вантажівок, демонтажу й монтажу обладнання, а й втраченого через це прибутку, частини витрат на житло для працівників і перезапуск роботи.
Заяву подає керівник або уповноважена особа через “Дію”. Потрібно авторизуватися, обрати категорію, описати, що сталося і яке майно постраждало, вказати суму та завантажити докази. Частину даних система підтягне з державних реєстрів самостійно.
Гроші одразу після подання заяви не надійдуть. Реєстр поки що лише приймає, перевіряє і фіксує заяви, а розглядати їх по суті та визначати суми компенсацій буде Компенсаційна комісія. Чекати кінця війни для того, щоб почати збирати документи, Мін’юст не радить: інвентаризацію, збір документів і експертизи можна проводити вже зараз, а до небезпечних об’єктів виїжджати тоді, коли з’явиться можливість.
