Після російських ударів по датацентрах Нацбанк виявив прогалини в тому, як банки готуються до криз. Голова НБУ Андрій Пишний вимагає від фінустанов детальніших і регулярних перевірок, а Україні, на його думку, вже час обговорювати створення суверенної хмари. Про це він сказав 26 жовтня на щорічних зборах МВФ і Групи Світового банку в Бангкоку.
Що показали удари по датацентрах
Сама банківська система останніх атак майже не відчула. Проте навіть дрібні збої показали слабкі місця: окремі протоколи тестування, за якими банки перевіряють, чи зможуть працювати після пошкодження інфраструктури, виявилися недостатньо деталізованими. У НБУ хочуть, щоб такі перевірки стали постійною практикою, а не формальністю.
Пишний наголосив, що передбачити масштаб наступних ударів неможливо: невідомо, наскільки інтенсивними вони будуть і які об’єкти постраждають. Тому готуватися треба до різних сценаріїв, і керівництво банків має контролювати це особисто. Серед них:
- вихід з ладу основного датацентру і перенесення критичних операцій на резерв;
- тривалі відключення світла;
- обрив каналів зв’язку;
- кібератаки на інформаційні системи;
- недоступність сторонніх постачальників технологій.
Важливо не лише зберегти гроші й дані клієнтів, а й те, наскільки швидко люди знову зможуть платити й переказувати кошти. Наявність резервних копій ще нічого не гарантує, якщо резерв залежить від того самого живлення чи зв’язку, що й основний майданчик.
Навіщо Україні суверенна хмара
Йдеться не про запуск готової платформи, а про стратегічний напрям, який ще треба опрацювати. Суверенна хмара – це хмарна інфраструктура, де держава визначає правила контролю над даними, доступом до них і управлінням ресурсами. Сервери при цьому не обов’язково мають стояти в одній країні, все залежить від обраної архітектури.
До війни від банківських ІТ передусім чекали швидкості, зручності й дешевизни. Тепер на першому місці здатність працювати після фізичного знищення обладнання. Хмара дозволяє розподілити ресурси між майданчиками й не залежати від одного датацентру, але водночас загострює питання контролю над критичними системами і залежності від постачальників.
Чи переведуть усі банки в одну хмару, поки невідомо. Конкретної моделі, бюджету, термінів чи обов’язкового переходу НБУ не оголошував. Теоретично це може бути централізована платформа, мережа незалежних майданчиків або поєднання приватних і державних ресурсів.
Чи можуть українці залишитися без банківських послуг
Пишний не виключив, що в разі посилення атак окремі елементи банківської мережі тимчасово працюватимуть з обмеженнями. Водночас він упевнений, що система витримає серйозне навантаження і збереже основні операції.
На практиці клієнти можуть зіткнутися з нестабільним застосунком, затримкою платежу або тимчасово недоступною функцією. Технічний збій не означає зникнення грошей із рахунку: кошти обліковуються в банківських системах, а швидкість відновлення сервісу залежить від характеру пошкоджень і резервів конкретного банку.
