Як штучний інтелект змінює правила кібербезпеки у фінансовому секторі

Керівниця EMA Academy та Школи Кібербезпеки Асоціації ЄМА Раїса Федоровська на конференції FinRetail-2026 представила аналіз того, як штучний інтелект трансформує правила кібербезпеки у фінансовому секторі. Вона окреслила ключові загрози, зокрема діпфейки, клонування голосу, підроблені документи та нові методи злому паролів.

ШІ у шахрайстві: масштаб і точні показники

За наведеними даними близько 43% усіх виявлених спроб шахрайства у фінансовому секторі вже містять ШІ-компонент, а 38% втрат доходу банків пов’язують саме з ШІ-атаками. Спроба deepfake-шахрайства відбувається в середньому кожні 5 хвилин, а точність розпізнавання високоякісних діпфейків пересічною людиною становить лише 24,5 %.

Раїса Федоровська процитувала прогнози Gartner: «до кінця 2026 року 30% підприємств взагалі перестануть вважати ідентифікацію обличчя надійним способом верифікації». «Ми підходимо до межі, коли людське око вже не здане відрізнити фейк від реальності», — підкреслила Раїса Федоровська.

CEO Fraud: діпфейки у відеодзвінках і термінові виплати

Один із поширених сценаріїв — імперсонація керівників під час відеодзвінків у Zoom, Teams або месенджерах із метою змусити працівників фінансових відділів здійснити термінові платежі. Шахраї створюють віртуальний образ топменеджера, виходять на зв’язок і фабрикують «конфіденційну угоду» або «кризову виплату».

Після переказу коштів зв’язок переривається, а операція відбувається без подальшої можливості відновлення. Такий сценарій відомий як CEO Fraud або Fake Boss і застосовується для прямого виведення коштів із компаній.

speaker at fintech conference with slides

Обхід біометрії, підроблені документи та онлайн‑онбординг

Шахраї навчилися обходити системи Liveness під час дистанційного онлайн‑онбордингу, застосовуючи техніку morphing — накладання та трансформацію антропометричних ознак, щоб наблизити зовнішність зловмисника до фото у викраденому паспорті. Це дозволяє оформлювати кредити на чужі або вигадані імена через BankID і фіктивну біометрію.

«Шахраї купують „переоформлені“ номери телефонів, через BankID та фіктивну біометрію проходять верифікацію в банках і безперешкодно отримують кредитні кошти на чуже ім’я», — зазначає спікерка. За даними AppZen, 2026 року 70,8% шахрайських документів були створені або модифіковані за допомогою ШІ.

composite face on screen with banking icons

Клонування голосу і нові методи злому паролів

Для клонування голосу конкретної людини зловмисникам достатньо лише 3 секунд відкритого запису мови, отриманого з відео в соцмережах, публічних виступів чи голосових повідомлень. Сценарії використання аудіо‑фейків варіюються від «Родич у біді» до обходу голосової біометрії у банках та створення ШІ‑ботів для шахрайських call‑центрів.

ШІ також змінив підхід до злому паролів: моделі вже не «перебирають» варіанти, а вивчають патерни створення паролів і генерують найімовірніші варіанти. «Головна зміна полягає в тому, що ШІ не „вгадує“ пароль — він навчається передбачати, як саме людина його створила», — підсумувала Раїса Федоровська.

Радислав Гаєвич

Радислав Гаєвич

Редактор рубрики «Новини» (фінанси)

Редактор рубрики «Новини», спеціалізується на фінансових ринках, макроекономіці та компаніях. Має економічну освіту в Дніпрі та досвід роботи з місцевими ринковими матеріалами. Пише швидко й точно, перевіряє дані через офіційні реєстри, фінансові звіти, коментарі експертів і первинні джерела перед публікацією.

Усі матеріали автора (1360)

Залишити відповідь