Українська банківська система зберегла фінансову стійкість під час повномасштабної війни, але головні виклики ще попереду, заявили Сергій Мамедов та Василь Фурман під час дискусії. Експерти називали пріоритетами розширення кредитування, вирішення податкових питань і механізмів страхування воєнних ризиків.
Фінансова стійкість і робота під блекаути
За словами Сергія Мамедова, за роки повномасштабної війни банки адаптувалися й «стали більш капіталізованими, більш прибутковими і реально змінилися під час війни. Ліквідності, яка зараз є у фінансовій системі, раніше не було». Василь Фурман також підкреслив силу сектору: «Банківський сектор сьогодні є одним із найсильніших секторів нашої держави. Ми можемо працювати в умовах блекауту».
Фурман нагадав про мережу POWER BANKING, започатковану НБУ у 2022 році, яка дозволяє банківським відділенням працювати без централізованого електропостачання. За його словами, понад 2,5 тис. відділень по всій Україні можуть працювати в таких умовах.
Проблеми з кредитуванням, податки і страхування ризиків
Учасники дискусії звернули увагу, що фінансова стійкість банків ще не призвела до достатнього рівня кредитування економіки: співвідношення кредитів до ВВП залишається невисоким, а значна частина підприємств не користується банківським фінансуванням. Сергій Мамедов вважає, що для активізації кредитування потрібно знайти баланс між вимогами до капіталу банків, фінансовою стабільністю та потребами бізнесу.
Одним із спірних питань є можливе продовження на 2027 рік підвищеної до 50% ставки податку на прибуток банків. Сергій Мамедов зазначив: «Я вважаю, що це якраз відштовхує можливість заходу міжнародного капіталу в банківську фінансову систему». Василь Фурман повідомив позицію регулятора: «Нацбанк не підтримує збільшення оподаткування. Це офіційна позиція Національного банку».
Фурман оцінив, що продовження підвищеного оподаткування може дати бюджету близько 20 млрд грн, але кошти, залишені в банківській системі, могли б створити можливості для додаткових кредитів на 200−300 млрд грн. У дискусії також наголошували на необхідності дієвого страхування воєнних ризиків, без якого банки змушені враховувати вищі ризики пошкодження або знищення майна позичальників.
Валютні резерви, інтервенції та міжнародне фінансування
За словами учасників, обсяг міжнародних резервів НБУ наразі становить близько $47 млрд і за сприятливого сценарію може зрости до $70 млрд до кінця року. Водночас Нацбанк продовжує значні валютні інтервенції обсягом близько $1−1,2 млрд на тиждень.
Василь Фурман пояснив: «Обсяг золотовалютних резервів напряму залежить від того, наскільки ритмічно і повною мірою Україна отримує зовнішнє фінансування». Він також зауважив, що у 2026 році Україна має отримати близько $54 млрд міжнародного фінансування, а своєчасність надходжень залежить від виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Сергій Мамедов висловив припущення, що наприкінці 2026 року курс долара може перебувати поблизу 46 грн. Василь Фурман зазначив, що при політиці «керованої гнучкості» точний курс наприкінці року передбачити неможливо, але ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою. Фурман також сказав про перспективи після війни: «Після війни в Україну дійсно надходитимуть значні кошти, але вікно можливостей буде досить коротким. Я дуже сподіваюся, що після всіх випробувань Україна зможе успішно розвиватися і протягом наступних 10−20 років наздогнати країни Східної Європи за основними економічними показниками».
