Олена Єрмолова, директорка з управління ризиками і членкиня правління Глобус Банку, заявила, що найбільший ризик перетворення кредитів на непрацюючі пов’язаний із підприємствами, діяльність яких залежить від безперебійного електропостачання, стабільної логістики та збереження виробничих потужностей.
Сектори з підвищеним ризиком
Передусім йдеться про промислові підприємства, аграрний сектор, транспортні та логістичні компанії. Також у зоні ризику малий і середній бізнес, який не має достатнього запасу коштів для швидкого відновлення після обстрілів.
Великі компанії зазвичай можуть перерозподіляти виробництво, залучати додаткове фінансування та створювати резерви. Для невеликого підприємства навіть тимчасова зупинка роботи може означати втрату значної частини доходів.
Ризики для населення і фактори оцінки позичальника
Для населення основними ризиками названо втрату роботи, скорочення заробітків, вимушене переселення та пошкодження житла. Оцінювання позичальника за умов війни виходить за межі звичайного аналізу фінзвітності.
Банк звертає увагу на розташування виробничих потужностей, залежність від енергопостачання, наявність альтернативних логістичних маршрутів, резервних джерел живлення, страхового захисту та можливість оперативно відновити діяльність. Окрім цього оцінюють запас ліквідності, боргове навантаження, стабільність замовлень і здатність виконувати зобовʼязання за несприятливого розвитку подій.
Варіанти реструктуризації кредитів
Якщо підприємство постраждало від обстрілу, банк може розглядати реструктуризацію кредиту. Залежно від обставин можливі варіанти:
- відтермінування окремих платежів,
- зміну графіка погашення,
- продовження строку кредитування,
- розгляд можливості додаткового фінансування.
«Для банку важливо зберегти „життєздатного“ позичальника. Якщо підприємство має замовлення, виробничий потенціал і реалістичний план відновлення, тимчасове коригування кредитних умов може бути значно ефективнішим за формальне визнання боргу проблемним. Проте кожне таке рішення потребує ретельної оцінки, адже реструктуризація має допомагати бізнесу відновитися, а не лише відкладати проблему», - сказала Олена Єрмолова.
