НБУ утретє підвищив облікову ставку до 16,5% і триматиме її до II кварталу 2027

За даними НБУ, регулятор утретє поспіль підвищив облікову ставку до 16,5% річних і планує зберігати цей рівень до другого кварталу 2027 року. Колишній міністр економіки Богдан Данилишин пояснив, як це може вплинути на заощадження, кредити, державні запозичення та валютний ринок.

Оновлені прогнози щодо ВВП і інфляції

Регулятор переглянув макроекономічний прогноз: у третьому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а тепер у кінці року очікується падіння на 0,4% замість попереднього прогнозу зростання на 1,8%. Прогноз інфляції підвищили з 10% до 12,5% за підсумками року; у вересні споживчі ціни були на 10% вищими ніж роком раніше.

Будівля центробанку та графіки курсів

Регулятор називає чинниками зниження економічної активності російські атаки на виробничі потужності, порушення логістики та скорочення виробництва в окремих галузях, зокрема металургії й гірничодобувній промисловості. За словами Богдана Данилишина, можливості облікової ставки у стримуванні інфляції витрат обмежені: монетарні інструменти не усувають прямих причин подорожчання сировини, енергоносіїв і транспорту.

Вплив на кредитування та ОВДП

Данилишин зазначає, що вища облікова ставка може підвищити вартість ринкового кредитування, що зачепить підприємства, які беруть банківські позики для обігового капіталу, закупівлі сировини та розвитку. Зростання вартості грошей може також вплинути на попит і інфляційні очікування, але не відновлює пошкоджені виробничі потужності чи логістику.

Папери ОВДП та банківські документи

За його оцінкою, підвищення ставки може вплинути на дохідність нових випусків ОВДП (облігації внутрішньої державної позики): якщо Мінфіну доведеться залучати кошти під вищі ставки, обслуговування нових запозичень коштуватиме бюджету дорожче. Данилишин також вважає, що зростання дохідності державних паперів може посилити інтерес банків до ОВДП порівняно з кредитуванням бізнесу.

Валютний ринок, інтервенції та резерви

Наприкінці жовтня гривня послабилася: за офіційним курсом регулятора долар зріс із 45,0510 грн 23 жовтня до 45,5293 грн 30 жовтня, що приблизно 1,1% за тиждень. Офіційний курс євро на останню дату становив 50,6796 грн.

Для балансування попиту і пропозиції регулятор провів інтервенції: за тиждень з 26 до 30 жовтня продано $1,818 млрд на міжбанківському ринку — це найбільший тижневий обсяг за історію спостережень. Загалом у жовтні продаж валюти наблизився до $6 млрд і перевищив попередній місячний рекорд. Заступник голови регулятора Юрій Гелетій пояснив зростання попиту на валюту збільшенням бюджетних видатків та скороченням валютних надходжень від аграрного сектору й металургії через логістичні труднощі.

Міжнародні резерви станом на 1 жовтня становили $47,1 млрд, скоротившись за вересень на 3,2%. За оцінкою регулятора, цих резервів достатньо для покриття чотирьох місяців майбутнього імпорту.

Ірина Павлова

Ірина Павлова

Заступниця головного редактора

Заступниця головного редактора Concord Fintech. Відповідає за стрічку новин: відбір тем, перевірку фактів і підготовку матеріалів про економіку, бізнес і рішення держави, що впливають на гроші українців. Стежить, щоб кожна новина мала перевірене першоджерело.

Усі матеріали автора (988)

Залишити відповідь