За даними офіційного сайту британського уряду, 5 листопада уряд представив ініціативу Say what you pay, яка має зробити обов’язковим зазначення зарплат у оголошеннях про роботу. Для українських роботодавців і працівників ініціатива може бути релевантною щодо практик найму й прозорості оплат.
Що передбачає ініціатива
Якщо закон ухвалять, компанії муситимуть вказувати інформацію про оплату праці в вакансіях, а розкриття зарплат припинить бути добровільною практикою. За дослідженням Chartered Institute of Personnel and Development (CIPD) за 2024 рік, лише 41% роботодавців завжди зазначають зарплатний діапазон, а 18% завжди публікують конкретну суму.
Уряд зазначає, що відсутність даних про оплату змушує кандидатів витрачати час на відгуки й співбесіди без розуміння фінансових умов, що особливо зачіпає молодь, яка шукає першу роботу. За попередніми результатами урядових консультацій, 94% респондентів і 93% представників бізнесу підтримали обов’язкове розкриття зарплат.
Коли можуть набрати чинності нові правила
Поки ініціатива існує на рівні законопроєкту: уряд обіцяє якнайшвидше підготувати відповідний проєкт закону, але конкретних строків ухвалення чи набрання чинності не називає. У документі урядових консультацій, опублікованому в липні 2026 року, обговорювали, яку саме інформацію слід розкривати — конкретну суму, діапазон чи орієнтовну ставку, а також можливість зазначення додаткових умов винагороди.
Якщо компанія не публікує відкритого оголошення, уряд пропонує зобов’язати її повідомляти кандидату інформацію про оплату письмово до співбесіди. До ухвалення закону уряд закликає роботодавців добровільно вказувати зарплати в вакансіях вже зараз.
Де вже діють подібні вимоги
За дослідженням Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), станом на 2025 рік обов’язкове розкриття зарплати або її діапазону у вакансіях на загальнонаціональному рівні діяло в п’яти країнах: Австрії, Японії, Латвії, Литві та Словаччині. У Австрії такі вимоги діють понад десять років, у Литві їх запровадили у 2019 році.
Імплементація подібних правил у Великій Британії може вплинути на міжнародні практики найму і стати прикладом для інших країн, які переглядають правила прозорості оплати праці.
