Верховний Суд у постанові від 12 травня 2026 року повернув на новий розгляд справу № 280/10418/24 про штраф 240 тис. грн для підприємниці та визнав, що акт фактичної податкової перевірки може бути доказом можливого порушення трудового законодавства.
Результати фактичної перевірки й санкція 240 тис. грн
Фактичну перевірку інтернет-магазину проводила податкова з 9 до 18 липня 2024 року, під час якої виявили, що продажі здійснювала жінка, яка видавала фіскальні чеки від імені власниці. За її словами, вона працювала в магазині з 1 червня 2024 року, але договір про співпрацю підписали лише 13 червня, а її як ФОП зареєстрували 12 червня.

Під час перевірки жінка зазначила, що працює за графіком з 9:00 до 21:00 п’ять днів на тиждень, дотримується внутрішнього трудового розпорядку та пройшла інструктаж з охорони праці. Держпраці вважала, що ці обставини свідчать про фактичні трудові відносини без належного оформлення, а 4 жовтня 2024 року наклала штраф у розмірі 240 тис. грн.
Позиції судів щодо використання акта перевірки як доказу
У лютому 2025 року окружний адміністративний суд скасував постанову про штраф, вказавши, що у постанові Держпраці не пояснено, чому відхилено письмові пояснення підприємниці і не враховано договір про співпрацю. Суд також констатував відсутність достатніх відомостей про виконання другою ФОП трудових функцій на користь власниці, виплату зарплати чи інше приховування трудових відносин.

В апеляції в серпні 2025 року скасування штрафу залишили в силі, але змінили мотиви, дійшовши висновку, що акт фактичної податкової перевірки не може бути підставою для притягнення до відповідальності з боку Держпраці. Держпраці оскаржило це рішення, і касаційний суд у постанові зазначив, що акт перевірки може служити доказом можливого порушення трудового законодавства.
Документи і питання для нового розгляду
Суд вказав, що податкова має повноваження виявляти й документувати порушення під час перевірок у межах контролю за дотриманням податкового законодавства і передавати матеріали Держпраці, яка ухвалює рішення про застосування санкцій. Водночас суд підкреслив, що можливість використовувати акт перевірки як доказ не автоматично доводить наявність порушення або робить штраф законним.
Для остаточного визначення характеру відносин між двома зареєстрованими ФОП суд нагадав про необхідність дослідити документи щодо оренди приміщення, договори з іншими підприємцями та інші обставини фактичної роботи магазину. Суд частково задовольнив касаційну скаргу Держпраці, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до тієї ж інстанції.





