Виконавча директорка The Sentry Юстина Гудзовська закликає FATF провести системне дослідження того, як торгівля золотом фінансує збройні конфлікти. Вона вказує, що такі доходи надходять різним учасникам бойових дій у кількох країнах.
FATF не розглядала фінансування воєн як окреме явище
FATF роками аналізує відмивання грошей через криптовалюти, програми-вимагачі, торгівлю предметами мистецтва та інші схеми, але окремого дослідження про те, як фінансуються збройні конфлікти, організація досі не проводила. Гудзовська зазначає, що фінансові злочини під час воєн розпорошені між різними напрямами.
За її пропозицією, потрібно звести ці механізми в одному дослідженні: простежити рух коштів у різних країнах, порівняти схеми та визначити ознаки, за якими банки й фінансові розвідки могли б виявляти такі операції. Одним із перших напрямів дослідження вона називає торгівлю золотом.
Золото приносить доходи сторонам у Судані, ДРК та Росії
У Судані торгівля золотом «на мільярди доларів» є значним джерелом доходів для обох сторін конфлікту, діє транскордонна мережа зі збройними угрупованнями, виробниками, торговцями, контрабандистами та урядами інших країн. На сході Демократичної Республіки Конго контрабандне золото фінансує угруповання, причетні до масових злочинів, зокрема M23, рух, який підтримує Руанда.
Гудзовська також вказує, що значна частина золота, пов’язана з конфліктами, проходить через Об’єднані Арабські Емірати. За її оцінкою, золото також допомагає фінансувати війну Росії проти України.
Існуючі звіти застаріли, потрібне дослідження на рівні FATF
FATF вже аналізувала ризики відмивання коштів і фінансування тероризму, пов’язані із золотом, але відповідний звіт вийшов понад десять років тому і не розглядав зв’язок торгівлі золотом зі збройними конфліктами. У березні 2026 року MONEYVAL опублікував звіт про фінансові ризики доходів від конфліктів, але, за оцінкою авторки, переважно європейське представництво обмежує охоплення країн і ситуацій.
Гудзовська закликає провести дослідження на рівні FATF, щоб фінансування воєн аналізували як окрему проблему, а не як побічний ефект інших фінансових злочинів. У матеріалі не розглядаються наслідки для курсу гривні, готівкового обміну, операцій картками чи заощаджень.
